Сироти-невидимки

23 квітня 2012 о 10:12 - 2650

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


Яка різниця для мертвих, сиріт і бездомних,
в ім'я чого творяться свавілля і руйнування –
в ім'я тоталітаризму або
в ім'я священної демократії і лібералізму?

Махатма Ганді

Президент України Віктор Янукович виступив із соціальними ініціативами, які знайшли своє фінансове підкріплення доданими до бюджету понад 30 мільярдами гривень. Начебто, держава переймається бідами соціально незахищених громадян системно і постійно, а не напередодні чергового волевиявлення.

А що на місцях, тобто, насправді? Робота кипить, але виключно під ТВ-камеру. Весь підконтрольний владі масмедійний простір кишить досягненнями, червоними стрічками, хороводами чиновників із сиротами, застіллями з торбинками та ветеранами. Нашвидкоруч зліплених й похапцем встановлених за наші гроші, серед смітників і екскрементів, дитячих майданчиках, є іменні таблички на гойдалках: «Від благодійників з ПР» – Вілкула, Ступака, Циркіна…

Це, скажете, краще, ніж нічого!?

Можливо, але сироти так і залишаються невидимками для влади, бо ніхто, від бездушних чиновницьких низів до пихатих верхів та радника Президента – Юрія Павленка, з яким ми зустрічалися особисто, так і не змогли допомогти чи передати одне яблуко на чотирьох малолітніх сиріт, про яких піде мова нижче.

«Радистка Кет»

31 січня 2012 року у Наталі Орлик відбулась найголовніша і найщасливіша подія всього її життя – вона стала матір’ю, причому двічі, бо народила двійню. Двоє доношених, здорових гарних хлопчиків побачили світ, та не побачили декларованого піклування держави. Більше двох місяців сироту, матір-одиначку та її двох дітей тримали скільки змогли в 6-й дитячій інфекційній лікарні. Турботливі соціальні служби, які обстежили її таке-сяке житло, визнали його непридатним для проживання і поставили ультиматум: якщо сама не знаходиш, де тобі жити з дітьми, то з лікарні виписуємо, дітей забираємо до дитбудинку, а ти йди на всі чотири сторони.

Медперсонал, сором’язливо опускаючи очі, гомонить, що таке відбувається дуже рідко, що зараз стало краще вдвічі, бо тепер пацієнта годують не на 1,7 гривень, а 3,5 гривень на день. Як можна прохарчуватись на ці гроші, коли буханка хліба коштує 3,5 грн.? На лікування виділяється аж 5 гривень, правда будь-який медпрепарат коштує від 50 гривень. Куди йти сироті з двома дітьми на руках, без копійки в кишені, голодній і напівроздягненій? Вона чимось нагадала радистку Кет із «Семнадцать мгновений весны», але ж та була на ворожій території фашистів.

Соціальне житло не виділяється. Соціальні гуртожитки відсутні. Фонд Ахметова лише на папері, як і разом взяті всі адміністрації, міськради, служби, програми і т.д. Це просто фікція. Пропонуємо скоротити, розпустити паразитичні і безпорадні органи і чиновників, а на вивільнені кошти плюс ті мільйони, що мали піти на будівництво для сиріт на вулиці Братів Трохимових, але зникли, збудувати соціальний палац.

Природа не терпить пустот, якщо держава, в особі нікчем, не в змозі виконати свою основну функцію – захистити життя своїх громадян, а тим більш – немічних, то це мають зробити інші. Невже громадськість, яка сама живе сутужно, щоб не сказати в злиднях, має виконувати роботу за вгодованих, брехливих і злодійкуватих корупціонерів?! Але навіщо тоді така держава, де дитяча смертність і захворюваність втричі вища, ніж в Європі?

Микола Кожушко, голова ГО «Допоможемо дітям», до якого звернулася сирота у розпачі з благанням про допомогу, доклав зусилля, щоб знайти пристойний прихисток для Наталі і її двох немовлят-синів. Але хто допоможе іншим 20 тисячам соціальних сиріт Дніпропетровщини? А може діти владі не потрібні взагалі, вони лише відволікають від більш важливіших державних справ? Може їх, як собак і котів, напередодні загальнонаціонального свята 2012 треба відловлювати і… Уряд міг би закрити багатомільярдну діру в бюджеті, отримавши підтримку більшості у Верховній Раді на закон «Про легалізацію торгівлі людьми та їх органами». Може, треба створити гетто, як колись це зробили фашисти з євреями у Варшаві, і так вирішити соціальні українські проблеми? А може ми всі разом, ось уже два роки, як переселилися в гетто і просто цього не помічаємо? Із входинами!

Палії

У Великодній тиждень, щоб хоч якось підсолодити гірку пігулку сьогодення, відкрилось кілька точок-ярмарок, де ціни за рекомендацією влади приспустили тимчасово на 18-20%. Цей ярмарок марнослав’я, як і Пасхальна дискотека 13-15 квітня в «Бартоломео», нагадує бенкет під час страстей Господніх, блюзнірство на кістках. Лідер фракції ПР Єфремов О.С. в страсну п’ятницю – 13(?) поздоровив(?) всіх з Різдвом Христовим(?). Важко обмовитись тричі, навіть, після нічного прийняття доленосного Кримінально-Процесуального Кодексу. Він напередодні критикував журналістів за «три ошибки в одном слове», «голусуй» замість «голосуй», стосовно описки в плакаті про припинення голосування депутатами-піаністами чужими картками. Наші місцеві вундеркінди не відстали: «З Днем(?) Пасхи», звучало на масовках та написав на біл-бордах мультимільйонер, кандидат у ВР, поздоровляючи(?) дніпропетровців.

У святий для кожного православного християнина день, в Чистий четвер, вночі невідомі вчинили підпал житлового будинку за адресою: Підгороднє, провулок 1-й Широкий, 1-а, де зареєстрована та проживає сирота мати-одиначка Швець Тетяна з двома малолітніми дітьми – Олексієм, 7 років, та Юлею, 8 місяців. За номером 101 була викликана служба порятунку. За лічені хвилини приїхав розрахунок пожежних м. Підгороднього. Під будинком вони застали перелякану, сонну, напівроздягнену сім’ю з документами, коляскою, пожитками. Завдяки оперативним, злагодженим діям вогнеборців стіну вогню зупинили, вогневища локалізували, врятували дітей, майно і будинок. Діти спочатку плакали, а потім сміялись і дякували незнайомцям із закопченими обличчями.

Цього разу обійшлося, та це не перша спроба випалити сиріт. В поданій до Дніпропетровського РВВС заяві Швець Т. Г. вказує, що підпали вже були, просто справлялись самотужки. А ось взимку приїздило два авто, невідомі намагалися вибити двері, викинути їх на 20-ти градусний мороз. Після цього захворіли діти. У Юлі було запалення, у Олексія розвився енурез, а у матері пропало молоко. Цього разу Тетяна чула шум, був запах бензину, бачила тіні людей, що тікали очеретом.

Навіщо і кому це вигідно? На це можна відповісти, звернувши увагу на те, що оточує будинок: масштабні високовартісні проектні, гідротехнічні, будівельні роботи з використанням бюджетних коштів по знищенню 20 га заказника і будівництво на його місці котеджного мікрорайону для високопосадовців. Це Межигір’я-2 «будує» зі своєї пенсії, а не за десятки мільйонів гривень бюджетних коштів, немічний старець – «зиц-председатель», якого в очі ніхто ніколи не бачив. Конвертацію бюджетних безготівкових коштів проведуть в твердий «наличман», по 50 тисяч доларів за ділянку в 10 соток, якщо не залишить все Межигір’я-2 собі одному найголовніший злодій.

Громадськість пам’ятає, коли випалювались цілі квартали в центрі міста, наприклад, там, де зараз дискоклуб «Джексон», на вулиці Красній, Благодатному Спуску, Миронова і т.д. Дійшла черга й до передмість. Чи зупиняться злодії перед людськими жертвами?! Хто візьме гріх на душу й спалить, фактично, дитячий притулок, разом з двома сиротами матерями-одиначками та чотирма малолітніми дітьми?! Де держава, правоохоронці, місцева влада!?

За дорученням незалежних громадських організацій Дніпропетровщини,

Костянтин Писаревський та Микола Кожушко

P.S. Всі, хто хоче надати гуманітарну допомогу сиротам, телефонуйте: 067-951-69-47.

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: