В очікуванні вибуху

09 грудня 2011 о 15:10 - 2111

В останній книзі класного російського письменника Анатолія Крима «Труба» літературний герой – полковник держбезпеки – називає особу, за описом схожу на двічі не судимого політика з сусідньої держави, «конем бздливої породи». Звісно, я б не був настільки категоричним. Але, як відомо, про смаки не сперечаються – та й видніше їм там – з Кремля…

Як би там не було, Віктор Федорович Янукович почувається в Україні окупантом! Наприклад, вчора очікував гостинців від дніпропетровців: і не менше, ніж у вигляді замаху!

Саме такий висновок я зробив напередодні, вночі. Восьмого грудня, в Дніпропетров­ську, в нараді регіонів взяв участь найавторитетніший регіонал – Віктор Янукович. Режим готувався серйозно: в день приїзду рух в центрі Дніпра було наглухо перекрито. Напередодні вночі по місту їздили армійські машини, набиті озброєними солдатиками внутрішніх військ. А прості працівники патрульно-постової служби (прапорщики з пістолетами (!!!)) ввечері шмонали перехожих.

Особисто мене теж обшукали – близько 22:30 мав необережність проходити мимо калинів­ського ринку, що біля мого будинку… Мотивація убойна: «У тебе сумка підозріла, можливо, ти терорист, готуєш напад на Януковича!» Незважаючи на журналістське посвідчення, мене погрожували відвести у відділок і там розібратися «по-понятіям»…

А я якраз перед тим отримав посилку від мами з Італії. Мама прислала годинник, апельсин, лимончики і гранати…

Певно, в уяві «гаранта» всі українці – терористи. А дарма. Вчора на нього чекав вибух, звісно, «народної любові» у вигляді овацій своїх же соратників.

Психологи стверджують, що наше буття (в даному випадку тюремне) формує нашу свідомість. А страхи, часом підсвідомі, роблять нас заручниками на все життя. Можливо, звідси всі ці багатометрові паркани, обшуки журналістів в аеропорту, шмон перехожих та озброєні війська на вулицях. І, звісно, героїчна боротьба органів з терористами – українським народом. Їх треба терміново зупиняти – інакше вони просто зупинять країну.

Поділитися: