ЗА ЛАШТУНКАМИ ПЕЧЕРСЬКОГО СУДИЛИЩА. «Невже зовсім чоловіків не залишилося?»

18 жовтня 2011 о 09:30 - 2197

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


Буде бійня?

«Що ж буде – бійня, може і стрілятимуть?» – по фотоапаратах ідентифікувавши нас як журналістів, запитала робітник «Макдональдса» на Хрещатику, чи не єдиного закладу по периметру, де з самого ранку можна було випити чогось гаряченького…

Надворі було ще темно. Шоста година ранку. Але всі учасники навколо судового дійства цього дня встали рано. Міліція, за звичкою і згідно власних інструкцій, почала заставляти Хрещатик довгими рядами автобусів з двох боків. На вулиці Богдана Хмельницького варениця автобусів «Беркута» розтяглася мало не на кілометр.

З машини, яка стоїть на розі Хрещатика і вулиці Богдана Хмельницького, бютівці виносять залізні опори – монтувати сцену. Спецназівці мовчки спостерігають. Поки що жодної команди протидіяти їм не надходило. Тим часом, до одного з «орлів Могільова» підійшла вже не молода жінка, запитала: «А скажи, синок, для чого тобі такі щітки на колінах і налокітники – це, коли мене битимеш, щоб тобі було не боляче, чи для того, щоб мені болючіше було?»

В наметовому містечку опозиції процвітає народна творчість. Тут можна сфотографуватись з опудалами Януковича та Калашнікова – «Членом союза конченных идиотов». На одному з стендів надпис: «Зека на нари».

Для того, щоб потрапити в приміщення суду, журналісти займали чергу з 6 ранку. А коли пробились в печерський дворик, опинились в оточенні «беркутівців», які взяли пишучу братію в так звану коробочку, обступивши з чотирьох боків… Біля в'їзду до Печерського суду «Беркут утворив живий коридор, щоб автозак з Юлією Тимошенко опинився в дворі. І тільки після цього журналістів з збоєм почали пропускати в суд.

До речі, в будівлю суду потрапили далеко не всі охочі. Ми нарахували близько 70-80 журналістів, яким все ж таки вдалося прорватися на вине­сен­ня вироку Юлії Тимошенко. Серед них – кореспонденти європейських, американських, російських видань і навіть журналісти з арабської All Jazeera. За підрахунками одного з київських колег, ще близько 150 журналістів залишились за лаштунками процесу. Хоча перед тим керівник київської міліції необережно пообіцяв, що в суд пропустять усіх журналістів. Але маленька кімнатка суду була фізично нездатна вмістити охочих.

Для того, щоб потрапити в будівлю Печерського суду, потрібно було пройти принизливу процедуру обшуку і два металошукача.

В залі суду буквально яблуку немає де впасти. Люди знаходяться, ніби у коробці, набитій вщент сірниками. Деякі журналісти стояли на спинках лавок і на підвіконні!

Присутніх в залі жінок-жур­налістів в першу чергу цікавить, у що буде одягнена підсудна.

Ти­мошенко вводять до зали засідання, вона звертається до присутніх привітанням: «Слава Україні!» І частина журналістів відповідає: «Героям Слава!» Юля говорить, що Данська Гельсінська спілка зробила аналіз матеріалів кримінальної справи, які засвідчили, що в її діях жодних порушень немає і звинувачувальний вирок є політичним замовленням Віктора Януковича: «З вироком в моєму житті нічого не зміниться, я і надалі буду боротися за незалежну, демократичну, європейську Україну».

Суд розпочався

А в коридорі між 2 і 3 поверхом можна було спостерігати картину – на задньому дворі суду розмістився «золотий резерв» спецназу. Не менше 100 бійців. Один з російських журналістів перефразовує Пушкіна: «Всі як на підбор, з ними дядька Чорномор» – його колега, видно, менше захоплюється поезією, говорить простіше: «Вишибали. На боксера Валуєва чимось схожі». Якщо придивитися уважніше, то видно, що це ще не весь резерв – багато хто з них ховається під дахом надбудови одного з приміщень суду.

А через декілька хвилин журналісти стають свідками, як ці суворі міліціонери, почувши команду керівництва, побіжать «розкидати людей по Хрещатику». Так, пізніше, біля наметового містечка опозиціонерів спецназівці зачепили сцену з драбиною, на якій стояли люди, і одна з них – 18-річна дівчина впала на спину. При цьому її придавило багатокілограмовою драбиною. В ситуацію втрутився заступник лідера партії «Батьківщина» Олександр Турчінов, який оголосив в мікрофон: «Пропустіть «швидку». Тут людина в важкому стані». І тільки після цього постраждалу забрали.

Майже в цей же час суддя Печерського суду Родіон Кірєєв оголосив вирок: 7 років позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права займати державні посади. Суддя відзначив, що виніс такий суворий вирок, тому що не побачив в позиції Юлії Тимошенко «жодного натяку на каяття». Інформація розлетілась миттєво.

Майже відразу після оголошення вироку ім'я і прізвище Юлії Тимошенко увійшли в список 2-ох з 10-ти світових трендів сервісу мікроблогів Twitter.

Не буде місця на землі

В цей час біля суду стояло близько 5 тисяч людей на підтримку екс-прем'єра. І коли «Беркут» пропхнув крізь протестуючий натовп автозак з Юлією Тимошенко, знову збиваючи всіх з ніг, а кого і волочучи по асфальту, до Олександра Турчинова підбігла прихильниця Юлі. «Що ж ви нічого не робите, рятуйте її! Ми вам більше не віримо», – голосила вона.

А на сцені виступала бабуся Віра, яка в свої молоді роки допомагала партизанам УПА, а в 2004 році приймала участь в мирній революції. Зараз ця вже літня жінка налаш­тована рішуче: «Бийте їх, цих космонавтів (спецназавт.) – прислугу бандитського режиму. І я з вами їх буду бити. Вони продалися Януковичу. Дуже скоро їх Бог накаже, ось побачите, не буде їм місця на землі, – впевнена бабуся Віра – Не можна щоб свята справа загинула. В мій час багато молоді поклало свої буйні голови за Україну, пам'ятайте про це… Невже зовсім серед вас чоловіків не залишилось?»

Також дивіться ФОТОРЕПОРТАЖ

КиївДніпропетровськ

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: