День підприємця зі сльозами на очах

09 вересня 2011 о 12:42 - 2403

3 1999 року в Україні щорічно у вересні відзначають День підприємця. Зазвичай у цей день безліч чиновників виголошують свої привітання підприємцям, вітаючи останніх з їхніми досягненнями. Нагороджують найбіш успішних, з точки зору органів влади, а також видають грамоти державним службовцям і посадовим особам органів місцевого самоврядування, які своєю самовідданою працею сприяли розвитку підприємництва в області.

У цьому контексті особливий інтерес викликають результати незалежного громадського моніторингу діяльності органів місцевого самоврядування Дніпропетровської області щодо встановлення ставок єдиного податку та їх впливу на наповнен­ня місцевих бюджетів і розвиток підприємництва…

Які ж результати цього моніторингу і про що вони можуть сказати безпосереднім «виновникам торжества» – підприємцям?

На нашу думку, результати дозволяють зробити висновок, що органи місцевого самоврядування своєю безвідповідальною діяльністю знищують малий бізнес, замість створення сприятливого бізнес-клімату і забезпечення розвитку підприємництва в Дніпропетровській області.

Розглянемо, скільки підприємців – платників єдиного податку – працює в Дніпропетровській області.

Так, згідно з даними Державної податкової адміністрації Дніпропетровської області, станом на 1 січня 2011р. в нашій області працювало 11 тис. 102 юридичні особи (які мали 29 тис. 594 найманих працівника), а також 75 тис. 460 фізичних осіб – підприємців (які мали 47 тис. 907 най­маних працівників).

Протягом першого кварталу 2011р. кількість підприємців в області значно скоротилася, зокрема, залишилися працювати 9 тис. 197 юридичних осіб (порівняно з 2010р. скоротилася на 17,2%), а також 58 тис. 545 фізичних осіб-підприємців (порівняно з 2010р. скоротилася на 22,4%).

КСТАТИ

Пессимистические прогнозы по поводу работы предпринимателей в условиях нового Налогового кодекса не оправдались.

Об этом заявила начальник управления массово-разъяснительной работы и обращений граждан Государственной налоговой администрации (ГНА) в Днепропетровской области Алла Пасечник 31 августа на пресс-конференции «Частное предпринимательство в условиях действия Налогового кодекса: пессимистические прогнозы не оправдались» в Днепропетровском филиале Киевского института проблем управления им. Горшенина «После принятия Налогового кодекса было много пессимистических прогнозов относительно того, что значительное количество физических лиц-предпринимателей прекратит свою деятельность. Тем не менее, эти прогнозы не оправдались. Более того, Налоговый кодекс оказал позитивное влияние на развитие бизнеса в Днепропетровской области. Состоянием на 1 августа 2010 года на учете в налоговых органах области было 90 тыс. юридических лиц и 194 тыс. предпринимателей. Сейчас имеем 92 тыс. юридических лиц и 192 тыс. предпринимателей. То есть, общее количество субъектов хозяйствования осталось тем же – 284 тыс. Фактически работает 176 тыс. частных предпринимателей – так же, как и в прошлом году. Количество предпринимателей на общей системе налогообложения увеличилось за год с 101 до 114 тыс. Поступления от них за 7 месяцев увеличились с 11 млн грн. в прошлом году до 19 млн грн. – в этом году. На упрощенной системе работало 75 тыс. предпринимателей. Сейчас – 62 тыс. Поступления единого налога за 7 месяцев: 2010 г. – 46 млн грн., 2011 г. – 47 млн грн.», – сказала она.

Не менш вражаючими є цифри, які відображають зменшення кількості найманих працівників, зокрема, з 47 тис. 907 найманих працівників у фізичних осіб-підприємців залишилося лише 40 тис. 522 працівника (порівняно з 2010р. скоротилася на 15,4%). При цьому кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості у березні 2011р., складала 37 тис. 43 особи. У цей же час потреба підприємств області у працівниках складала лише 9 тис. 470 осіб.

Цікавою  є  інформація,  розміщена на офіційній веб-сторінці Дніпропетровської  облдержадміністрації, згідно з якою «цього року в області створено вже майже 40 тисяч нових робочих місць. І більше половини з них (26 тис.) – за рахунок малого бізнесу».

Де і коли утворилися ці робочі місця – невідомо, але Управління преси та інформації облдержадміністрації приписало ці слова голові Дніпропетровської облдерж­адміністрації О. Вілкулу, який є державним службовцем.

Не менш вражаючим є «провал» органів місцевого самоврядування Дніпропетровської області під час проведення започаткованої Президентом України В.Ф. Януковичем реформи дерегулювання підприємницької діяльності, яка передбачала проведення органами місцевого самоврядування прискореного перегляду прийнятих регуляторних актів за принципом «регуляторної гільйотини». Згідно з даними, оприлюдненими Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, Дніпропетровська область знаходиться в аутсайдерах з формування сприятливого клімату для підприємництва, спрощення регуляторної бази та виконання Закону України «Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування».

Головні винуватці такої ситуації – органи місцевого самоврядування, які не спромоглися навітъ формально виконати вимоги Закону, зокрема, робочі комісії за участю підприємців були створені лише у 52,5% селищних рад (21 із 40) та 48% сільських рад (138 із 288).

Таким чином, за рівнем виконання формальних вимог Закону України «Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування» Дніпропетровщина обіймає лише 22 місце із 27 (із показником 56,4%), поруч із Тернопільською та Закарпатською областями.

За кількістю регуляторних актів органів місцевого самоврядування, що не відповідають принципам державної регуляторної політики та потребують скасування, Дніпропетровська область займала лише 17 місце з 27 (станом на 30 травня 2011р.). У нашій області було виявлено лише 664 регуляторних акти, що не відповідають принципам державної регуляторної політики. У той же час, у Полтавській області скасовано 3 тис. 392 регуляторних акти.

Однак, станом на 29 серпня 2011р. в Дніпропетровській області було скасовано або внесено зміни до 1 тис. 211 регуляторних актів. Що це за акти та як їх скасування вплине на підприємництво – невідомо.

Така ситуація є надзвичайною і свідчить про системні проблеми щодо виконання чинного законодавства у сфері здійснення державної регуляторної політики й розвитку підприємництва, що унеможливлює подальшу належну реалізацію регуляторної реформи в Україні та здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

На думку експертів Дніпропетровської обласної громадської організації «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики» існує декілька причин, зазначених вище проблем. Розглянемо їх більш уважно.

Посадові особи органів місцевого самоврядування в Україні переконані, що найголовнішим їх завданням є наповнення місцевого бюджету. При цьому, для досягнення цієї «головної» мети вони нехтують основ­ними економічними законами, приймають регуляторні акти, які мають значний вплив на розвиток підприємництва, без урахування багатьох факторів – що призводить до знищення підприємництва.

Так, найпоширенішим рішенням органів місцевого самоврядування, спрямованим на збільшення надходжень до місцевого бюджету, є встановлення для більшості або для усіх видів господарської діяльності ставок єдиного податку на максимально можливому рівні – 200 грн. на місяць. Під час прийняття такого рішення, органи самоврядування не здійснюють оцінки впливу такого рішення на місцевий бізнес-клімат, умови ведення господарської діяльності, рівень конкуренції тощо. Як наслідок, рішення, спрямовані на досягнення короткострокової мети, призводять до значного зменшення кількості суб'єктів підприємництва, звільнення найманих працівників, підвищення цін на товари і послуги, а також до зменшення надходжень до місцевого бюджету у середньо- та довгостроковій перспективі.

Відсутність систематизованої роботи з підготовки проектів регуляторних актів та здійснення державної регуляторної політики відповідно до вимог чинного законодавства призводить до прийняття економічно необгрунтованих або недоцільних регуляторних актів. Поширеним є прийняття органами місцевого самоврядування регуляторних актів без проведения обов'язкових процедур: планування, підготовки аналізу регуляторного впливу, винесення проекту й аналізу регуляторного впливу на громадське обговорення,  проведення  заходів із відстеження результативності регуляторних актів.

Іншою «технологією», що набула широкого розповсюдження в органах місцевого самоврядування, стала «імітація» виконання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Так, деякі органи місцевого самоврядування виконують підготовку аналізу регуляторного впливу суто формально, без наведення обов'язкових елементів, зокрема: не визначається проблема і цілі державного регулювання; не розглядаються можливі альтернативні способи розв'язання проблеми; не описується механізм, за допомогою якого планується розв'язати проблему, відсутній аналіз вигід і витрат від запровадження регуляторного акта, не обгрунтовується строк прийняття регуляторного акта, не визначаються показники результативності регуляторного акта. У місцевих радах не створені профільні депутатські комісії, що відповідають за реалізацію державної регуляторної політики або такі комісії не виконують функції, що передбачені чинним законодавством, зокрема у частині підготовки експертних висновків про регуляторний вплив та про відповідність регуляторного акта вимогам ст. 4 та ст. 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Результати громадського моніторингу діяльності органів місцевого самоврядування свідчать, що Дніпропетровська область є «чорною дірою» на карті України не лише для іноземних інвесторів, а й для власних громадян і підприємців.

Найбільш інформаційно відкритими є органи місцевого самоврядування Солонянського району. Разом з тим, у середньому по Дніпропетровській області рівень інформаційної відкритості сільських рад складає лише 12%, селищних – 28%, мі­ських – 40%, районних – 55%, що свідчить про значну інформаційну закритість та непрозорість. … Органи місцевого самоврядування Дніпропетровської області приховують інформацію та офіційні документи, встановлюють  необгрунтовані  вимоги для отримання інформації, безпідставно відмовляють у наданні громадськості інформації на письмові запити або взагалі ігнорують такі запити. …

Але найголовнішою причиною, чому органи місцевого самоврядування знищують малий бізнес і підприємництво, є їх незацікавленість у розвитку підприємництва. Так, частка надходжень до районних бюджетів від єдиного податку має значну диференціацію: від 0,4% до 3,2% усіх надходжень до районного бюджету у 2010р. та від 0,37% до 4,01% у I кварталі 2011р. У той же час частка надходжень від єдиного податку до міських бюджетів із міст обласного значення складала від 1,2 до 5,0% у 2010р. та від 1,05 до 4,04% у I кварталі 2011р. При цьому абсолютним лідером за часткою надходжень до місцевого бюджету став Ленінський район м. Дніпропетровська із показником 6,4%. Такий показник певною мірою обумовлений невисоким рівнем ставок єдиного податку для суб'єктів господарювання. … За результатами громадського моніторингу було зафіксовано, що застосування органами місцевого самоврядування максимальних ставок єдиного податку не лише негативно впливає на розвиток підприємництва, але й стає причиною надзвичайно низького рівня надходжень від цього податку до місцевого бюджету.

Таким чином, існуюча бюджетна система не стимулює органи місцевого самоврядування створювати сприятливі умови для підприємництва, а навпаки підштовхує їх до знищення його. Насамперед це відбувається тому, що за відсутності надходжень до місцевого бюджету від підприємців у вигляді податків, місцевий бюджет отримає відповідні субвенції та дотації вирівнювання з Державного бюджету. У цій ситуації більшість посадових осіб місцевого самоврядування йдуть по шляху з найменшими перешкодами: немає малого бізнесу – немає проблем, а кошти все одно дадуть з Державного бюджету. Ось така невесела реальність для підприємців.

Разом з тим, у сучасних умовах підприємці мають безліч можливостей впливати на органи місцевого самоврядування, зокрема під час встановлення останніми ставок єдиного податку й інших місцевих податків і зборів. Для перемоги підприємцям потрібно лише одне – об'єднання, лише разом малий бізнес стане потужною силою і зможе захищати свої інтереси на рівні із великим бізнесом. Якщо малий бізнес не об'єднається – він буде знищений. Прикладом успіху і наслідування має стати відстоювання спрощеної системи оподаткування наприкінці 2010р., коли спільна біда об'єднала підприємців і дозволила захистити своє конституційне право.

Поділитися: