Табачник готується влітку

20 липень 2011 о 09:01 - 2793

Декілька днів тому речники міносвіти повідомили, що, зокрема, держзамовлення на журналістів зменшено в Дніпропетровському НУ імені Гончара, Київському нацуніверситеті імені Шевченка, Східноукраїнському НУ імені Даля, Львівському НУ імені Франка, Харківському НУ імені Каразіна, Донецькому, Запорізькому та Ужгородському національних університетах. На десерт відомство Табачника скоротило бюджет і для традиційно «нелюбих» Табачнику «вишів». Серед них – Острозька академія, Київський політехнічний інститут. І нарешті Школа журналістики Національного університету «Києво-Могилянська академія».

За словами директора Могилянської школи журналістики Євгена Федченка, могилянська та інші магістерські програми НаУКМА повністю залишилися без держзамовлення! «Про припинення фінансування міністерство повідомило вже після завершення прийому документів від абітурієнтів»,– зауважив Євген Федченко.

«Нам надіслали рівно 0 місць. При тому, що подалося на програму 60 людей і тепер багато хто з них навряд чи зможе платити 19 тисяч гривень на рік», – додав директор Могилянської школи журналістики.

Відомство Табачника, чомусь, назвало діяльність Могилянки заангажованою та зазначило, що академія – єдиний в Україні вищий навчальний заклад, який майже не здійснює й не здійснював підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста. І дарма, що дипломи «Могилянки», чи нє єдині українські, що високо котуються в США та Європі. Тепер вузу, що працює за системою, прийнятою у США та Західній Європі, пропонують перейти на самофінансування…

У Дмитра Табачника є ще одне ноу-хау – зробити загальноосвітні школи повноправними розпорядниками власних коштів. Але освітяни ставляться до таких ідей без особливого оптимізму. Значна частина шкіл вже мають власні бухгалтерії та рахунки, але від цього краще в школах не стає.

«Все робиться за рахунок батьків: ремонт приміщення, купівля гардин для класів, підручники… – тому всі розмови про самостійність шкіл переслідують дві цілі. Перша – це піар на голому місці. І друга – замаскована спроба урізати і без того мізерне фінансування шкіл, – вважає екс-директор 102 школи в Краснопіллі Олексій Шепель. – Школа – це державна установа і головним спонсором повинна бути дер-жа-ва».

Ще важче уявити собі сільську школу, яка сама заробляє кошти, і повноправно ними розпоряджається. «Звісно в різних селах може бути різна ситуація. Але якщо підвести до загального знаменника, то все виглядає приблизно так: зарплата у вчителів мізерна, бібліотек давно немає, а для педагога єдина можливість отримати додаткові кошти – це власні городи», – розповідає колишній сільський вчитель, математик Світлана Денисюк. Тож замість того, щоб сіяти вічне – вчителі на селі сіють, а вірніше – саджають городи.
І сільський директор з сапкою та вилами – видовище вже звичне.

ЦИФРА

На 30% скоротилася чисельність бюджетних місць у дніпропетровських вузах. Найбільше – в Метакадемії: чисельність майбутніх металургів зменшилась на 74 бюджетника.

В селах освітяни Табачнику давно не вірять. Благочинний Солонянського району священник УПЦ КП Микола Марчук, який 10 років очолював Наглядову раду 2-ї Солонянської школи, припускає: суть фінансових «реформ» Табачника може бути спрямована ще й на те, щоб менші школи позакривати. Щоб вони самоліквідувалися. «Очевидно в селах, де мало дітей і немає підприємств, школи живуть за рахунок сільрад, то звичайно в умовах самофінансування вони будуть поставлені на грань виживання. А от для міських, приватних шкіл, ліцеїв з їх більшими можливостями відкриття особистих рахунків – це вихід», – вважає Микола Марчук.

Всі без виключення співрозмовники погоджуються в головному – так звані реформи Табачника у своїй суті мають совковий підхід до проблем навчання і виховання. І все позитивне, що починалося в освіті, наприклад, тести – завдяки новаціям Табачника «щасливо» йде в небуття – на власному досвіді переконуються педагоги. Тож поступове скасування тестів знову дає можливість процвітати хабарникам і всім, хто з ними зв'язаний.

Священник, (до речі колишній вчитель) говорить, що на хабарництві побудована вся система освіти, яку очолює Табачник. І що в школах, нарешті, треба ввести уроки християнської етики, уроки патріотичного виховання… «Але при міністрі Табачнику цього бути не може – бо він за своїми поглядами закостенілий комуніст, ненависник всього українського, українофоб і україножер…Табачником проводиться людиноненависницька політика, він людей не любить, чоловік виріс в не любові, так його виховали», – стверджує отець Микола.

Не знаю, як вам, шановні читачі, а особисто мені сьогодні антиутопія у стилі Оруелла виглядає реальною як ніколи. Вчителі мовчки спостерігають, як відомство Табачника нищить освіту, діячі культури прекрасно розуміють, що їх «культурне» міністерство системно нищить культуру. А кожен дніпропетровець на власні очі бачить лікарні, які «дихають на ладан» і неважко здогадатися ким і навіщо «оптимізується» система охорони здоров'я.

КСТАТИ

С 3 по 5 июля 2011 г. институт имени Горшенина провел опрос на тему: «Проблемы школьного образования».

Как показали результаты, более половины украинцев считают, что сегодня в сфере образования наиболее остро ощутимы нестабильность и недостаточная проработка учебных программ и учебников (58,1%), а также изменение системы оценки знаний учащихся и введение тестирования (55,3%). Слабая материальнотехническая база школ беспокоит 43,2% опрошенных. 39,4% полагают, что слабыми местами украинского образования являются материальные проблемы педагогов. 36,3% среди проблем назвали недостаточное внимание воспитанию учащихся, низкую квалификацию педагогов (31,8%), несоответствие образования потребностям общества, работодателя (30,2%). 29,6% считают основной проблемой школы низкое качество образования, взятки, коррупцию (26,9%), недостаток кадров (25,8%), недоступность образования (24,3%). Отсутствием мотивации у педагогов и учащихся взволнованы 8,9% украинцев. Только 2,6% опрошенных полагают, что сегодня в сфере украинского образования проблем нет.

Высокое качество образования, по мнению 73,2%, – главное требование к хорошей школе. 55,2% респондентов назвали главными критериями хорошей школы высококвалифицированный педсостав и хорошее материальнотехническое оснащение (50,1%). Бесплатное обучение – важный критерий для 42,8% опрошенных. Гарантия поступления выпускников данной школы в ВУЗ является главным требованием к школе у 41,3%, возможность дополнительных развивающих занятий – у 30,2%, хорошо поставленная в школе воспитательная работа – у 27,4% респондентов, уважительное отношение к ученикам – у 26,8%. Для 25,3% крайне важна безопасность в школе. Требования к качеству спортзала и наличию спортивных секций выдвигают 8,3% украинцев.

42,8% при выборе школы наиболее важным считает отзывы о преподавателях этой школы от соседей, знакомых, родственников. На специализацию школы или наличие в ней специализированных классов обращают внимание 40,2%. 33,4% ориентируются на удобное расположение школы. Высокий процент поступающих в ВУЗы, как критерий, важен для 29,2%, а 29,0% придают значение авторитету школы. 28,1% привлекает дешевизна обучения. Отдать ребенка в школу, в которой раньше учились сами, предпочитают 8,2%.

53,9% считают, что при принятии изменений в сфере школьного образования государство руководствуется экономическими факторами. 42,3% полагает, что влияют местные условия  и внедрение прогрессивных методик образования (41,4%).

По мнению 34,1%, государством учитывается соответствие получаемого образования международным стандартам, кроме того, материальнотехническая база школ – по мнению 32,2%, наличие квалифицированного педсостава и учебных программ – по мнению 29,2% респондентов. 19,6% полагает, что государство учитывает общественное мнение и мнение родителей, а 17,2% считают, что психологическую готовность детей к школе.

Поділитися: