Не дайте загинути заказникам Підгороднього!

15 червень 2011 о 11:32 - 3170

Про загрозу, яка нависла над цими заказниками, розповідають  представники територіальної  громади Підгороднього,  активісти «Українського товариства охорони природи» Микола Гайдук та Олександр Шиш.

Що являють собою Підгороднянські заказники?

О.Ш.  Заказники «Кільченський» та «Отченашкові наділи» мають невелику площу. Перший займає 100 га, а другий 400 га. Проте, не дивлячись на відносно незначну площу, ці два об’єкти природньо-заповідного  фонду є справжньою скарбницею біо­логічного різноманіття не тільки Дніпропетровщини, але й України в цілому, оскільки флора цих куточків природи налічує близько 700 видів рослин, серед яких є такі рідкісні види як тюльпан змієлистий, ковила найкрасивіша, астрагал Геннінга, зозулинець болотний та інші види, занесені до Червоної книги України. Окрім того, тут мешкають надзвичайно рідкісні види комах, такі як бджола-тесляр, бражник скабіозовий, златка-антаксія та ще більше десятка зникаючих видів.

Очевидно, що будь-який вид рослин та тварин є унікальним, тому їхнє зникнення реально не можна оцінити жодними грошима.

Хотілося б також нагадати, що відсоток заповідних територій Дніпропет­ровщини в 5 разів менший за середньоукраїнський показник і складає всього 1% території області.

Що спонукало вас звернутись до громадськості через ЗМІ?

М.Г.  Справа в тому, що одним  із  стратегічних  напрямків  екологічної політики  держави  є  розширення природньо-заповідного  фонду (ПЗФ) та створення Національної екологічної мережі, закон про яку було прийнято ще в 2000 році. Згідно до цього закону та у відповідності до Указу Президента України №838 від 23.05.05 «Про заходи щодо подальшого розвитку природньо-заповід­ної справи», Підгород­нянська
міськрада винесла рішення про розширення територій цих заказників, залучивши до їх складу незаймані прилеглі землі. Тобто наша місцева влада взялась до практичної реалізації державної стратегії щодо збільшення площі заповідних територій.

О.Ш.  Варто  додати,  що у нас є офіційний документ від Дніпропетровської обласної  держадміністрації  №35-4380/0/2-07  від  07.09.07,  в якому чітко вказано, що ця прилегла територія зарезервована для наступного заповідання та створення регіонального ландшафтного парку. Однак, коли в Дніпропетровській районній раді йшло засідання, на якому розглядались питання щодо погодження розширення діючих меж заказників, то нам було відмовлено в погодженні. При цьому заступник голови Дніпропетровської райдержадміністрації Пруденко Р. В. у письмовій відповіді №4/24-21 від 21.01.08 підтвердив, що ця прилегла територія зарезервована для наступного заповідання.

І в чому проблема?

М.Г.  В  чому?  Мабуть  в тому, що Підгороднє занадто близько розташовано до Дніпропетровська. Тому чіткої відповіді про мотиви відмови нам так і не надали. В нас є всі підстави вважати, що певні ділові кола розглядають землю нашого міста як ласий шматок для розвитку свого бізнесу. Останнім часом розкручується ідея приєднання Підгороднього до Дніпропетровська. Це пояснюється тим, що через демографічний спад обласний центр вже не є містом-мільйонником і начебто заради того, щоб повернути цей статус, варто приєднати до Дніпропетровська наше містечко. Проте за цими намірами покращення статистики проглядається зовсім інша метаземля. Щоб нею розпоряджалась не громада Підгороднього, а влада Дніпропетровська.

В якому стані зараз знаходяться землі, зарезервовані для розширення заказників?

М.Г.  Я певний час був депутатом  Підгороднянської міськ­ради і тому знаю, що цим землям загрожує забудова. Дніпропетровськарайдерж­адміністрація, без згоди Підгороднянської міськради, надала у користування одній з компаній відомого бізнесмена Вадима Єрмолаєва 100 га безпосередньо території, яка зарезервована під розширення заказників, та 120 га лісосмуги, яка до неї примикає.

Цікавоюбула  схема отримання цієї землі. Вона надавалась окремими ділянками по 2 га начебто для створення особистих селянських господарств працівникам одного з підприємств бізнес-структури пана Єрмолаєва. Зрозуміло, що потім всі ці ділянки були передані безпосередньо до од­нієї з його компаній. Але більше за все вразило те, що Дніпропет­ровське облуправління охорони навколишнього природнього середовища погодило цю передачу!

Після того як ви не отримали погодження, ви кудись звертались?

О.Ш.  Так,  24.01.08  та 19.02.08 до голови Дніпропетровської облдержадміністрації були подані дві заяви від депутатів Підгороднянської міськради, але жодної відповіді ми не отримали. Замість цього ці заяви були передані до Дніпропетровської райдержадмініст­рації. Потім ми звернулись в природоохоронну прокуратуру – в тому числі й з приводу роздачі зарезервованих під заповідання територій, але й звідти жодної відповіді не надійшло.

На  превеликий  жаль,  це ще не всі загрози. Може статись, що майбутня траса КиївСімферополь просто розріже ці два заказники, якщо так буде вирішено в проекті, який розробляється. Фактично, це означатиме загибель цих унікальних природних куточків, адже разом з трасою будуть створюватись додаткові комунікації. Та й взагалі, біля такої дороги виникне бажання розпочати будівництво бізнес-об’єктів. Тому ми підозрюємо, що у прокладанні траси через ці території може бути зацікавлений великий бізнес. Окрім того, Підгород­нє – невеличке місто, яке й так перевантажене транспортними потоками, і будівництво такої магістралі створюватиме додаткові екологічні проблеми. Але, роздивляючись карту місцевості, можна зрозуміти, що будівництво траси через Підгород­нянські  заказники можна без проблем обійти.

М.Г.  Нас дивує те, що думку  мешканців  Підгороднього просто ігнорують. Коли я ще був депутатом, то нам обіцяли громадське обговорення, але воно так і не відбулося. Про існування проекту будівництва дороги через заказники я чомусь довідуюсь від тележурналістів, а не від офіційних органів влади. В решті решт, згідно до законодавства, таке масштабне будівництво не можливе на території об’єктів ПЗФ. Має­мо дивну ситуацію, коли центральна влада декларує збільшення площі заповідного фонду України, вносить відповідні цифри до «Національного плану дій з охорони  навколишнього  природнього  середовища  на 2011-2015 рр.», а на місцевому рівні всі ці наміри блокуються. Через це Україна може не тільки не розширити заповідні території, але й втратити те що є. Тому ми просимо правоохоронні органи втрутитись у цю ситуацію та звертаємось до мешканців Підгороднього,  до  громадських активістів, екологів та вчених із закликом врятувати заказники «Кільченський» та «Отченашкові наділи». Також просимо вважати наше інтерв’ю в якості офіційного звернення до Дніпропетровської обласної прокуратури з приводу незаконного відчуження земель, офіційно зарезервованих під розширення зазначених вище заказників.

Відгуки на статтю можна прислати на ecologist@ukr.net

Поділитися: