Змова монополістів проти ЖЕКів Дніпропетровська

28 квітня 2011 о 12:16 - 3285

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


Міською радою розроблено та опубліковано в газеті «Наше місто» № 56 (3336) від 20.04.2011 проект регуляторного акта – рішення міської ради «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська».

Міська влада доклала багато зусиль для того, щоб з цим проектом ознайомилося якомога менше коло споживачів житлово-комунальних послуг тому, що зазначена газета була відсутня на прилавках газетних кіосків міста, також відсутній проект рішення на інтернет-сайті, як визначено у Повідомленні про оприлюднення цього проекту («Наше місто» № 55 від 19.04.2011).

Розгляд цього питання не повинен залишитися поза увагою мешканців міста, як і сам оприлюднений документ, тому що наслідки від подальшого прийняття цього рішення міською радою непередбачені, але прогнозовані.

Дії комісії з реформування, робота якої висвітлюється В. Тепловим у газеті «Горожанин», спрямовані виключно на виведення на ринок Дніпропетровська власних приватних управляючих компаній, які за невідому вартість завзято будуть управляти вашим майном і забезпечувати монополістам отримання великих прибутків. Яким чином сьогодні приватна власність обліковується на основних засобах комунальних підприємств, невідомо. Ми до цього звикли і нам це сьогодні нічим не загрожує, отож житлові підприємства їм вже не цікаві. Їм необхідно терміново створити умови для власних приватних управляючих компаній, які зможуть на власний розсуд розпоряджатися Вашим майном за Ваші ж кошти.

Те ж саме стосується ОСББ і ЖБК. Історія знає багато прикладів, коли енергопостачальні компанії за рішеннями судів різних інстанцій накладали арешти на житлові будинки ЖБК. Судове свавілля в інтересах комунальних підприємств тепло-, водопостачання, адже статки цих комунальних підприємств – бізнесменів від місцевої влади – дозволяють вирішувати будь які питання. Збитковими вони є лише у бухгалтерській звітності.

На цьому етапі реформування від комісії необхідно отримати відповідь на одне важливе питання: які законодавчі підстави та обґрунтування надають сьогодні чиновникам право вважати, що приватна власність мешканців міста, в т.ч. загальне та неподільне майно (ст. 382 ЦК України), є комунальною власністю, і ті чиновники мають право вчиняти з цим майном будь які дії, розпоряджатися, приймати протизаконні рішення, віддавати житловий фонд на баланс приватним фірмам, продавати нежитлові вбудовані приміщення, підвали, колясочні тощо.

Відповідь одна: коли чиновники різних рангів прокладають собі власні бізнесові шляхи, то вони вважають, що їх права необмежені ані законами, ані спротивом мешканців міста. Ви вже знаєте, хто наповнюватиме їх кишені мільйонами? Це вступна частина, лірична. Тепер до діла.

В останні років п'ятнадцять безвідповідальна господарська діяльність комунальних підприємств тепло-, водопостачання під прикриттям чиновників призвела до руйнування інженерної інфраструктури, яка використовується у забезпеченні життєдіяльності житлового фонду міста. Всі ремствування про неможливість відновлення цієї структури з боку державних службовців та багаторічні пошуки винних вказували на те, що винні у всіх негараздах житлово-експлуатаційні підприємства міста. Але для того, щоб розібратися у наболілому питанні, необхідно ознайомитися з законодавчою та нормативною базою, яка частково скасована, а деякі документи набрали чинності в останні роки.

До 22.07.05 року діяв Наказ №87 від 17.10.1996 року Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, яким було затверджено Положення про порядок відшкодування власникам житла витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання житлового фонду і збирання платежів з населення, на який жодним чином не зверталася увага суб’єктами природних монополій. Цей Наказ скасовано в зв’язку з прийняттям Постанови КМУ №560 «Про затвердження порядку формування тарифів на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій», у якому п.13 передбачає те ж саме відшкодування, що і скасований Наказ №87. І це не поодинокий нормативно-правовий документ, який передбачав технічні відшкодування балансоутримувачам з боку комунальних підприємств.

Виникає питання: хто всі ці роки використовував у своїй діяльності передавальні пристрої (трубопровідний транспорт), чи обслуговувалися (відновлювалися) відповідні мережі відповідними експлуатаційними підприємствами, а може сплачувалися кошти субпідрядним організаціям за виконання технічного обслуговування та відновлення? Шукати відповідь на це питання не потрібно. Всі ці роботи виконувалися житлово-експлуатаційними підприємствами на безоплатній основі, без наявності робітників та інженерного персоналу під тиском профільних заступників міського голови та керівників управлінь.

Причиною зруйнованої системи взаємозв'язаних організаційних і технічних заходів, до якої відносяться як матеріальні, так трудові і фінансові ресурси, стали нераціональні управлінські рішення власника комунальних підприємств у частині мовчазного скасування технічних відшкодувань, до яких відносилися наступні витрати з технічного обслуговування: це оплата праці нормативної кількості працівників по технічному обслуговуванню; відрахування на соцстрах; вартість матеріалів, транспортних послуг, спецодягу, інструментів, малоцінних та швидкозношуваних предметів; заходи охорони праці і техніки безпеки; вартість послуг інших організацій по виконанню окремих робіт технічного обслуговування тощо.

Впродовж десятиліть житлово-експлуатаційні підприємства спрямовували фінансові та некваліфіковані трудові ресурси для забезпечення виробничих процесів комунальних підприємств тепло-, водопостачання, зазнаючи збитків та втрат через негативні впливи цих рішень на виробничу та статутну діяльність, отримавши стійку негативну оцінку у мешканців міста. Ця тривала, багаторічна тенденція широким кроком прямує до банкрутства або ліквідації житлово-експлуатаційних підприємств з подальшим скороченням кваліфікованих фахівців.

Враховуючи стан житлового фонду, стає зрозумілим, що виконувати свої прямі обов’язки щодо схоронності об’єктів комунальної власності та їх надійної і належної експлуатації у житлово-експлуатаційних підприємств не залишалося ані часу, ані бажання. Набридло бути рабами.

Пройшли роки з часу прийняття Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Змінилися суб’єкти та об’єкти цивільних взаємовідносин, майже всі мешканці міста набули право власності на житло і частину загального та неподільного майна, яке на потребує додаткового оформлення. Всім відомо, що власність зобов’язує. Тому кожен споживач, вступаючи в передбачені законодавством цивільні договірні відносини з постачальниками послуг, сподівається на отримання якісних послуг, за які сьогодні сплачуються немалі кошти.

З 2005 року законодавча база України регулює взаємовідносини між власниками – споживачами житлово-комунальних послуг та їх виробниками і виконавцями. Закони, Постанови, Накази, Правила і затверджені Типові договори з визначеними правами та обов’язками не викликають захоплення у комунальних підприємств, тому що вони передбачають виникнення у них договірних обов’язків з поступовим втрачанням впливу на балансоутримувачів.

Наші найманці не бажають підкорятися нормам Закону. Непокора комунальних монстрів вже має певні наслідки. Для досягнення мети комунальних підприємств – перекладання власних обов’язків на балансоутримувачів житлового фонду, під виглядом адміністративної реформи створено гомункула у вигляді Департаменту житлово-комунального господарства шляхом злиття управління житлового господарства та управління комунального господарства міської ради. Департамент – це лише голосна назва: кваліфікованих фахівців, які мають відповідний досвід у житлово-комунальному господарстві, ця установа не має. Результатом недовгої діяльності Департаменту стало рішення міської ради «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська», проект якого опубліковано у газеті «Наше місто» № 56 (3336) від 20.04.20011 року.

Вражає пафос преамбули цього рішення та так званий “аналіз регуляторного впливу проекту” зазначеного рішення. Вочевидь, автор цього документу забув, що всі порушені питання, в тому числі межі відповідальності, врегульовано чинним законодавством, інакше б чому він може вважати нормативно-правові акти, які прийняті на рівні держави – це “негативні зовнішні фактори, які суперечать принципам (автора) підходу до відповідальності за надання житлово-комунальних послуг”. Адже далекі від законності принципи самостійно визначив автор цього документу?

Мета прийняття міською радою опублікованого проекту рішення «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді м. Дніпропетровська» вузьким колом осіб, яке складається із керівників депутатських комісій, державних службовців та їх радників, керівників комунальних підприємств, полягає в наступному:

1. Перетягти на себе повноваження щодо законодавчої ініціативи, шляхом затвердження на рівні міської ради нормативно-правових актів та Договорів, які суперечать чинному законодавству України, порушують конституційні права мешканців міста, права споживачів комунальних послуг, права інших суб’єктів господарювання, що охороняються законом.

2. Звільнити комунальні підприємства міста, а саме суб’єкти природних монополій тепло- та водопостачання, від виконання своїх обов’язків, переклавши всю відповідальність за кількісні та якісні показники комунальних послуг, за необґрунтовані втрати і збитки, включені до тарифів на комунальні послуги, на інші суб’єкти господарювання, забезпечивши цим комунальним підприємствам беззбитковість та отримання надприбутків, не докладаючи жодних зусиль.

3. Звільнити шлях власним приватним керуючим компаніям для передачі їм на баланс всього житлового фонду шляхом доведення до банкрутства або ліквідації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств.

4. Припинити самостійну діяльність ОСББ та ЖБК через те, що вимоги законослухняних голів руйнують налагоджені домовленості чиновників з керівниками монопольних утворень, а саме комунальних підприємств тепло-, водопостачання та приватних, таких як : ВАТ «Дніпрогаз», ВАТ ЕК «Дніпрообленерго» тощо.

5. Створити неможливі умови для створення та існування ОСББ і ЖБК та віддати їх тим же приватним управляючим компаніям.

Як відомо, кошти не пахнуть. Іншими словами – ЗМОВА. А може КОРУПЦІЯ…..? Відповіді на ці питання повинні надати уповноважені центральні органи влади. На місцевому рівні питання не вирішити, з всім відомих причин.

Пропонуємо обґрунтування наведених вище доводів

Порядком формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з централізованого опалення гарячого водопостачання, затвердженим Постановою КМУ № 955 від 10 липня 2006, та Порядком формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, затвердженим Постановою КМУ № 959 від 12 липня 2006, передбачено проводити розрахунок тарифів на послуги з виробництва, транспортування, постачання і надання послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також послуги з централізованого водопостачання і водовідведення до споживача.

Проблема полягає у тому, що до теперішнього часу структура цих тарифів всупереч чинному законодавству споживачам не відома.

Взаємовідносини між суб’єктами господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних комунальних послуг, та фізичними особами – споживачами, які безпосередньо отримують (мають намір отримувати) та споживають комунальні послуги, регулюються законами України, нормативно-правовими актами, а також затвердженими центральними органами виконавчої влади Правилами надання цих послуг.

Сьогодні комунальними підприємствами – виконавцями послуг з водопостачання та теплопостачання некваліфіковано виконуються регламентні роботи невідповідної якості, у тому числі промивання, гідравлічні випробування, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: експлуатація систем тепло споживання (налагодження елеваторних вузлів, часткова заміна мереж, ремонт та заміна засувок, утеплення, тощо).

Штатним розкладом житлових підприємств та Порядком формування тарифів на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій не передбачено утримання галузевих робітників та інженерного персоналу, які потребують спеціального навчання та атестації у галузях теплоенергетики та водопостачання. Це значно збільшує витрати житлових підприємств, які не можуть відшкодовуватися із бюджету міста, як різниця в тарифах з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, оскільки ці витрати є складовою комунальних тарифів. Як наслідок – зниження якості комунальних послуг, компанії не забезпечують і не гарантують надання комунальних послуг споживачам відповідної кількості та якості.

Відповідальність за якість комунальних послуг безпідставно та з порушенням законодавства покладається на Підприємство, яке жодним чином не може впливати на управління режимом робіт спеціалізованого обладнання котелень, теплорозподільчих пунктів, насосних станцій тощо, від чого залежить тиск у мережі і як наслідок налагоджена робота передавальних пристроїв, якість води в мережі, якість та кількість питної води, температура теплоносія тощо. Тобто житлово-експлуатаційні підприємства не мають можливості забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", нести відповідальність за ненадання або неякісне надання відповідних послуг згідно з укладеними договорами та законодавством.

Всі ці чинники викладено у Правилах технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної теплоенергетики України та Правилах технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, які обов’язкові для виконання усіма підприємствами, які зайняті ремонтом, реконструкцією, налагодженням та експлуатацією котелень, теплових мереж, теплорозподільних вузлів і систем теплоспоживання комунальної форми власності та для всіх виробничих підприємств водопровідно-каналізаційного господарства (надалі – виробник), комбінатів комунальних підприємств або інших організацій, що експлуатують системи водопостачання та каналізації населених пунктів України, незалежно від їх відомчої належності та форми власності.

Закладені в тарифи на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій витрати на обслуговування внутрішньобудинкових мереж, повинні враховуватися в собівартості одиниці послуги з тепло-, водопостачання та водовідведення комунальних підприємств, які в результаті ведення своєї господарської діяльності експлуатують передавальні пристрої (внутрішньобудинкові мережі), об’єднані єдиним технологічним процесом та отримують сплату за надані послуги від населення міста та інших споживачів за спожиті енергоносії та питну воду. Останнє обумовлено чинним законодавством та Правилами № 630 надання цих послуг з визначенням точок передачі комунальних послуг – меж експлуатаційної відповідальності, які зафіксовані у Типовому договорі і є істотними умовами договору.

Для забезпечення всіх технологічних процесів до споживача в розрахунок вартості одиниці послуги повинні закладатися витрати на навчання та атестацію спеціалістів (фахівців та робітників) у відповідних галузях, утримання юридичного та договірного відділу, відділу збуту, абонентського відділу, також витрати на технічне обслуговування, промивання системи централізованого опалення та гідравлічні випробування, обслуговування та повірку засобів обліку, поточні ремонти тощо на внутрішньобудинкових мережах тепло-, водопостачання та водовідведення у відповідності до Переліку регламентних робіт з технічного обслуговування та поточних ремонтів на мережах затвердженого Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.09 № 150, який прийнято з метою розподілу за видами послуг. Всі роботи з експлуатації та обслуговування внутрішньобудинкових мереж, які є частиною технологічного процесу, відносяться до Ліцензійних регламентних робіт (з підвищеним ризиком небезпеки) і повинні виконуватися спеціалістами у галузі теплоенергетики та водопостачання.

На теперішній час в результаті відсутності субпідрядних договорів щодо технічного відшкодування на обслуговування внутрішньобудинкових мереж, укладених між житловими та комунальними підприємствами, вартість цієї послуги необґрунтовано включено до складової тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оскільки ці витрати враховуються у собівартості 1 Гкал теплової енергії та 1м3 пітної води. Цей факт свідчить про порушення суб’єктами природних монополій фінансової дисципліни у порядку формування та застосування регульованих цін та тарифів.

На підставі викладеного, житлово-експлуатаційні підприємства міста не можуть бути ані виконавцем комунальних послуг, ані споживачами цих послуг, за виключенням споживання теплової енергії та питної води та послуг з водовідведення для власних потреб виробництва.

Договір, розроблений як додаток до проекту рішення, не відповідає вимогам ГК України, ЦК України та іншим законодавчим актам України.

Не підлягають укладанню договори, положення яких визначаються самостійно і не затверджені уповноваженими державними органами влади, а виходячи з міркувань певних суб’єктів господарської діяльності, особливо, якщо вони не мають характеру норм права і включають до свого складу дискримінаційні вимоги щодо придбання непотрібних товарів, робіт та послуг і порушують права та інтереси суб’єктів господарювання.

Вихід із цієї ситуації один і зовнішній фактор, який не виявлено, але може позитивно вплинути на ситуацію в цілому, це:

1. Заборонити комунальним підприємствам міста, які забезпечують мешканців міста комунальними послугами, зловживати монопольним становищем на ринку комунальних послуг.

2. Зобов’язати комунальні підприємства укласти із всіма споживачами Типові договори затверджені центральними органами виконавчої влади, які визначають права та обов’язки як виконавців так і споживачів.

3. Заборонити комунальним підприємствам перекладати свої обов’язки на балансоутримувачів.

4. Зобов’язати комунальні підприємства міста укласти з балансоутримувачами відповідних мереж тепло-, водопостачання та водовідведення (дворових, внутрішньобудинкових) договори на використання, транспортування і обслуговування цих мереж з подальшим виконанням цих робіт з боку комунальних підприємств.

5. За умови відсутності у комунальних підприємств персоналу щодо виконання робіт (п.4) укласти субпідрядні договори.

6. Довести до всіх споживачів комунальних послуг у порядку, визначеному законодавством, інформацію щодо складових тарифів на послуги з тепло-, водопостачання.

7. Довести до всіх споживачів комунальних послуг у порядку, визначеному законодавством, інформацію щодо відповідності норми споживання питної води, яка застосовується при розрахунках послуги з централізованого водопостачання Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання, затвердженого Постановою КМУ №1107 від 25.08 2004, та Методиці визначення нормативів питного водопостачання населення, затвердженій Наказом № 148 від 27.09.2005 Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства.

Перелік використаної нормативно-правової бази

1. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (1875-15);

2. Закон України «Про захист прав споживачів»;

3. ГК України, ЦК України;

4. Закон України «Про ціни і ціноутворення» № 507-XII від 3 грудня 1990 року із змінами та доповненнями;

5. ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;

6. Закон України «Про природні монополії»;

7. Закон України «Про захист від економічної конкуренції»;

8. Закон України «Про трубопровідний транспорт»;

9. Закон України «Про теплопостачання»;

10. Закон України «Про воду та питне водопостачання»;

11. Наказ № 60 від 25.04.2011 «Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді»;

12. Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води послуги з централізованого опалення гарячого водопостачання, затверджений Постановою КМУ № 955 від 10 липня 2006;

13. Порядок формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, затверджений Постановою КМУ № 959 від 12 липня 2006;

14. Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений Постановою КМУ № 560 від 12 липня 2005 (№ 529від 20 травня 2009 р);

15. Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджені Постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005;

16. Правила користування тепловою енергією затверджені Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007;

17. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу № 370 від 24.11.2009;

18. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України № 135/327 від 04.11.2008;

19. Постанова КМУ від 3 грудня 2008 р. N 1082 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ»;

20. Наказ Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007 «Про затвердження Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж» із змінами та доповненнями;

21. Наказ № 150 Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.09;

22. Наказ N 30 від 05.07.1995 Державний комітет України по житлово-комунальному господарству «Про затвердження Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України» із змінами та доповненнями;

23. Правила технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України N 9 від 19.01.1999, затверджені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України.

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: