З 1 лютого за електроенергію платимо по-новому

04 лютого 2011 о 13:15 - 2742

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


З 1 лютого 2011-го вступили в силу нові тарифи на електроенергію, які не переглядалися з 2006 року. Відповідне рішення ухвалено 13 січня 2011 р. на засіданні Національної комісії з регулювання електроенергетики, хоча Прогнозний баланс електроенергії, палива та витрат енергогенеруючих компаній ТЕС на 2011 рік ще не затверджено. За словами члена НКРЕ А. Теличка, рівень, при якому існу­ючий тариф покриває лише 24,4% витрат, є критичним, тому НКРЕ, як самостійний орган, не чекаючи затвердження балансу, ухвалив рішення про підвищення тарифів з 1 лютого.

Підвищення на 30% вартості електроенергії поширюватиметься лише на тих побутових абонентів, які споживатимуть понад 150 кВт/год, якщо будинок обладнаний газовими плитами, та 250 кВт/год, якщо в квартирі встановлені електричні плити. Таким чином, нові тарифи за понаднормове споживання світла становитимуть 31,67 коп. за кВт/год та 24,34 коп. за кВт/год відповідно. Для населення, яке проживає в сільській місцевості і не використовує електроплити та електроустановки для обігріву, тариф становитиме 29,25 коп. за кВт/год. Все, що спожито до ліміту, має оплачуватися за старими тарифами.

Для пільгових категорій, до яких належать багатодітні та прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, мешканці гуртожитків сімейного типу, а також населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, які не газифіковані та в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання, тариф залишається незмінним незалежно від обсягів споживання електроенергії. Про це повідомив член НКРЕ А. Теличко. Крім того, за його словами, підвищення тарифів не торкнеться 70% населення, оскільки воно не перевищує порогів споживання, зафіксованих у прийнятому рішенні НКРЕ.

Оприлюднені цифри не остаточні, оскільки НКРЕ може переглянути тарифи після затвердження Прогнозного балансу електроенергії, палива та витрат енергогенеруючих компаній ТЕС на 2011 рік, відповідно до якого український уряд розглядає можливість двоетапного збільшення цін на електроенергію, що відпускається для потреб населення, з квітня та серпня 2011 року на 139%. Окрім того, існує ще один варіант збільшення ціни: на 50% з квітня та на 50% з вересня 2011 року. За словами А. Теличка, підвищення тарифів можливе вже з 1 березня 2011 року.

Тим часом у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості заспокоюють, що тарифи на електроенергію навіть після підвищення залишатимуться найнижчими серед країн СНД та Європи. Так, в Росії тариф для населення у перерахунку на гривні становитиме 47 коп. за кВт/год, Азербайджані – 50 коп. за кВт/год, в Польщі – 68 коп. за кВт/год.

І все ж таки напрошується питання: чому в країні, яка 20 років тому входила в десятку найбільших виробників електроенергії в світі, яка володіє чотирма АЕС та 15 гідро- та гідроакумулюючими електро­станціями, необхідно підвищувати ціни на електро­енергію? Значною мірою це обумовлено психологією, що дісталася у спадщину від СРСР, коли доступ до великих запасів дешевих енергоносіїв та робочої сили дозволяли створювати велику різницю між ціною первинних енергоносіїв та кінцевого продукту. Як наслідок, формувалася енергозатратна промисловість за відсутності енергозберігаючих технологій.

Крім того, функціонування оптового ринку електроенергії України (ОРЕ) на базі застарілої моделі єдиного покупця не відповідає сучасним тенденціям розвитку електроенергетичної галузі. Відповідно до цієї моделі комерційним оператором ОРЕ і тим самим єдиним покупцем виступає державне підприємство «Енергоринок». Технічним оператором ОРЕ, який виконує диспетчерські функції, є НЕК «Укренерго», який до того ж є власником і оператором магістральних мереж класу напруги 220-750 кВт. Постачальниками електроенергії є оператори розподільчих електричних мереж: компанії-монополісти, до яких належать головним чином обл­енерго, структурні підрозділи «Укрзалізниці», що працюють за фіксованим тарифом, та ліцензіати – суб'єкти господарської діяльності, до яких, зокрема, належить ЕК «Укренергоекспорт», що мають право поставляти електроенергію за вільним тарифом. До споживача електроенергія потрапляє через НЕК «Укренерго» та операторів розподільчих електромереж, яка в свою чергу купується ДП «Енергоринок» у генеруючих компаній. Отже, дуже важливий момент у формуванні тарифів – собівартість.

Зазначимо, що собівартість 1 кВт/год в атомній енергетиці становить близько 15 коп., в гідроенергетиці – 12 коп. Роздрібні ціни формуються енергопостачальними компаніями, які включають відшкодування витрат на здійснення закупівлі електроенергії на ОРЕ, на передачу її мережами компаній та постачання споживачу. При транспортуванні електроенергії частина її втрачається. Для відшкодування цих втрат закупівельна ціна електроенергії коригується на коефіцієнт нормативних технологічних витрат. Отже, основна накрутка на ціну формується за рахунок посередників та розподільчих компаній.

У Міненерговуглепромі зазначають, що через дотації населенню тарифи для промислово­сті, транспорту, бюджетної сфери та комунальних підприємств завищені на 30%, що призводить до зниження конкурентоспроможності економіки та зростання цін на товари та послуги. Фахівці міністерства вважають, що нинішнє підвищення тарифів для населення дозволить істотно скоротити перехресне субсидування в галузі та зберегти на прийнятному рівні зростання роздрібних тарифів для промислових підприємств.

На думку президента «Енергетичної асоціації України» В. Котка, в Україні для промисловості електроенергія втричі дорожча, хоча енергозабезпечення населення потребує значно більших витрат. За словами експерта, перехресне субсидування в галузі набуло в країні небачених у світовій практиці масштабів і повністю спотворило систему ціноутворення, що стало непереборним гальмом як реформування оптового ринку електроенергії, так і реалізації програм енергозбереження.

Саме на скорочення цього явища спрямоване підвищення тарифів на електроенергію. Принаймі, на це розраховують розробники Прогнозного балансу, за підрахунками яких дотаційна економія 2011 року має скласти 13%. Так вважає і провідний експерт з енергетичних питань центру ім. Разумкова С. Дяченко, зазначаючи, що політику в цьому питанні важко знайти, це відбувається в усьому світі. Однак існує проблема цільового використання коштів, отриманих від підвищення вартості електроенергії. Як зазначає експерт, як тільки приватизована промисловість одержує надприбуток, вона, замість його вкладання в розвиток, модернізацію, впровадження нових технологій, виводить одразу в офшори. На ці гроші купуються футбольні клуби, літаки, газети і фінансується політика. Що ж до енергоринку, то, за словами експерта, існує не лише перехресне субсидування між населенням та промислові­стю, воно діє і в рамках генерацій, зокрема, атомна платить за теплову.

Отже, перехресного субсидування необхідно якнайшвидше позбуватися. І щонайшвидше це станеться, тим краще, вважає екс-заступник міністра з питань ЖКГ України, голова Всеукраїнської асоціації «Укржитлоексплуатація» О. Білянський. За його словами, сподіватися на те, що тарифи буде знижено, не потрібно, а потрібно працювати над тим, щоб вони не зростали. Дійти до економічно обґрунтованого рівня і далі, за рахунок упровадження енергозберігаючих технологій і зміни форми господарювання, працювати. Тільки таким шляхом може стабілізуватися ситуація, переконаний експерт.

Усуненню вищезгаданих явищ в енергетичній галузі приділено увагу і в Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки В. Януковича. Зокрема, до кінця 2012 року передбачається ліквідація перехресного субсидування та системи єдиних тарифів; повне приведення тарифів для населення до економічно обґрунтованого рівня паралельно з розгортанням системи надання адресної допомоги особам, які цього найбільше потребують; початок переходу від моделі єдиного покупця до моделі прямих договорів і балансуючого ринку; забезпечення незалежного статусу регулятора тощо. Однак, на думку В. Котка, помилковим є відтермінування ліквідації перехресного субсидування ще майже на два роки, за які абсолютно безглуздо буде витрачено на дотації платоспроможним і відверто багатим громадянам не менше 30 млрд грн.

Ілона Білан,

керівник Групи контролю демократичних змін

«Українського незалежного центру політичних досліджень»

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: