У Дніпропетровську украли комунальне майно на суму більше 5 млн доларів

21 січня 2011 о 12:25 - 1396

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


Пам'ятаєте колоритного персонажа з серіалу «Бандитський Петербург» – Палича, він же кримінальний авторитет Антибіотик? Палич говорив просто: «Красти треба вагонами, тоді не посадять!»

Автор «Бандитського Петербурга», журналіст та генеральний директор російського інформаційно-аналітичного Агентства журналістських розслідувань Андрій Баконін (творчий псевдонім Константінов) працював в Петербурзі саме в розгул бандитських розборок середини 90-х років минулого сторіччя. Тож писати книги було з кого, – бандитів, які «крали вагонами» і їм за це нічого не було, журналіст зустрічав достатньо.

Часи змінилися – братки змінили шкірянки на костюми та краватки, чорні дев'ятки замінили чорні мерседеси; змінилися навіть заняття вчорашніх бригадирів, які перетворилися в успішних бізнесменів, дехто навіть отримав мандат народного депутата. Але принцип залишився той же: «Красти треба вагонами – тоді не посадять».

Черговий тому приклад – історія, що сталася в Дніпропетровську навколо
ВАТ «Рембудтрест» – колишнього ремонтно-будівельного треста, який служив місту не одне десятиріччя. Підприємство займалось ремонтом комунального майна: шкіл, дитячих садочків, жеків тощо.

Акціонерне товариство, в якому 14% активів – це комунальна власність, в 2009 році за лічені місяці припинило своє існування.
А майно товариства перекочувало у власність зовсім сторонніх людей.

«Все почалося з того, що в січні 2009 року працівникам підприємства припинили видачу заробітної плати. Відповідно, припинилися і відрахування в Пенсійний фонд… Чотири місяці робітники ВАТ «Рембудтрест» поверталися додому з порожніми кишенями. І вже в травні 2009 року генеральний директор підприємства Валерій Брага запропонував співробітникам написати заяви про звільнення – за власним бажанням, – згадує колишній акціонер Людмила Метальнікова. – Одночасно ми дізналися – керівництво вже звільнилося. А майном керують зовсім сторонні люди  – брати Артем та Володимир Чмихуни. Принаймні таке рішення було прийнято на засіданні правління товариства, на якому були присутні голова ВАТ «Рембудтрест» Валерій Брага та Дмитро Бєлінський, який навіть не являється акціонером».

Що це значить? Рішення правління апріорі протиправне! Втім така дрібничка не завадила братам Чмихунам згодом отримати майно ВАТ «Рембудтрест». А вони вже покерували, що називається, на славу.

Розповідає акціонер ВАТ «Рембудтрест», керівник його дочірнього підприємства «АРСО-1» – Костянтин Петруша: «Валерій Брага все зарання спланував. Спочатку призначив Чмихунів розпорядниками майна. А потім вже разом трійка оформила договір куплі-продажу, який я бачив на власні очі, де значились суми, які брати повинні заплатити».

Виходить, ніякої крадіжки не було? Як би не так. «Цифри-то стояли, але з правом відтермінування оплати до кінця 2012 року! А судячи з усього, до 2012 року не залишиться і згадки про існування такого акціонерного товариства. Валерій Брага продав половину майна ВАТ «Рембудтрест» фірмі Артема Чмихуна, а іншу половину – фірмі його брата Володимира. Потім братами створюються ще дві фірми, і майно знову перепродається, – звісно, залишаючись в сім'ї», – уточнив Костянтин Петруша.

При цьому бюджет не отримує жодної копійки. Акціонери підприємства, а це близько 70 людей, опиняються на вулиці, так і не дочекавшись виплати заборгованості з заробітної плати. Я вже не говорю про дивіденди, які отримувати було з чого. І з кого.

Продано будівлю виробничої бази, площею в 2.177 кв.м, з відповідною ділянкою землі; два будинки в центрі міста, загальною площею 1.001 та 533 м.кв.

За підрахунками акціонерів ВАТ «Рембудтрест», їх майно коштує не менше 5 мільйонів доларів!

Відзначимо, що таким нехитрим чином було привласнене майно акціонерного товариства, в якому 14% належить міській громаді, а значить, нам з вами!

Природньо, що в цій ситуації акціонери звернулися до начальника управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради В. Федоренка зі скаргою на протиправні дії керівництва ВАТ «Рембудтрест».

Звідти прийшла відповідь: комунальне підприємство підготувало позовну заяву до господарського суду Дніпропетровської області (стосовно будинку, який знаходиться за адресою: Чкалова, 30, б-3), але заяву в суд направить після сплати мита та витрат на інформаційне забезпечення позову. «Відповідь від начальника управління ми отримали 16 вересня, але і по сей день коштів на судові витрати у комунального підприємства немає», – говорять акціонери. Іншими словами, в суд Федоренко не подав!

Щоправда, інше міське майно (будівля виробничої бази з відповідною ділянкою землі та один з будинків в центрі міста) чиновники з управління комунальної власно­сті міськради мають намір відстоювати в Вищому Господарському суду України, куди ще 22 липня 2010 року направлено скаргу. Та минуло півроку, але відповіді з Києва немає. Чи то Феміда справді сліпа, бо не помітила звернення, чи то у суддів до нього «руки не дійшли?»

Обмануті акціонери зверталися і до правоохоронців. Зокрема в МВС та прокуратуру. Але з нульовим результатом.

Слідчий Бабушкінського РВВС Ігор Малигін прийшов, перевірив документи, говорить: «Тут все нормально, нічого крамольного немає».

«Чотири рази Бабушкінський суд повертав слідчому справу на досудове слідство і чотири рази Малигін закривав справу, не проводячи жодних слідчих дій, – говорить Людмила Метальникова. – Останній раз не витримав: «Не нагружайте мене, прокуратура все рівно справу не відкриватиме».
І додає: «Чмихуни двері у Генеральну прокуратуру ногами відкривають, у них там все схвачено, тож ваші звернення навіть не розглядатимуться».

У свою чергу, прокуратура Бабушкінського району дала відповідь, яка протилежна тому, що стверджує слідчий МВС. «Справу розглянуто і відправлено на додаткову перевірку в міліцію», – йдеться в листі прокурора Панченка.

«Вони нас таким чином футболять, неначе м'ячик, киваючи один на одного, грають нами, як кіт з мишкою. Де шукати справедливості?» – обурюється чинний директор «АРСО-1» Костянтин Петруша.

Зверталися про допомогу до заступника міського голови Крупського, писали меру міста Івану Куліченку. Вже навіть до політичних партій зверталися – до «регіонів», в «Фронт Змін» та до представників «України Майбутнього», але пройшло чотири місяці, а жодна з них не допомогла.

Зверталися акціонери і в постійно діючі депутатські комісії міськради. Але особисто потрапити на прийом до народних слуг не змогли. Бо у депутатів не знайшлося часу…

Тож читач, навіть на цих прикладах, може спостерігати, що гасла «Покращимо ваше життя вже сьогодні» та «Україна – для людей» таки працюють. Адже життя в людей вже покращилось. У конкретних людей.
Я говорю навіть не про братів Чмихунів чи їх ймовірних опікунів з правоохоронних органів. Мова йде про систему взагалі.

Як розповів один мій знайомий, помічник народного депутата України: «Нова влада відразу дала нам зрозуміти: або ти з нами і в тебе буде все і за це нічого не буде, – або ти проти, але тоді в тебе нічого не буде. Лише квиток на війну».

Система захищає своїх – починаючи від головного і закінчуючи найдрібнішим чиновником. Головне, щоб «крокував в ногу».

Простій людині залишається лише тягнути лямку, працюючи за миску супу. Але, як свідчить історія з працівниками ВАТ «Рембудтрест», за рік життя «в новій країні» люди можуть залишитись навіть без супу. 

Лише в жовтні 2010 року працівники прокуратури виявили, що вже майже рік в Господарчому суді відкрито процедуру ліквідації ВАТ «Рембудтрест»!

«У суд з таким проханням звернулася юридична компанія «Позитив», яка в період, коли на підприємстві місяцями не виплачувалась заробітна плата, надавала якісь не­оцінимі послуги на суму 65 тисяч гривень»,  – обурюються акціонери. Дніпропетровський Господарський суд визнав акціонерне товариство «Рембудтрест» банкротом, а ліквідатором призначив… юридичну компанію «Позитив». Акціонери стверджують: власник «Позитиву» живе у Дніпропетровську на ж/м Перемога в одному будинку з братами Чмихунами! Ситуацію міг би прояснити колишній керівник акціонерного товариства, але він не поспішає відповідати на питання.

Декілька днів тому я був на території ВАТ «Рембудтресту». Вірніше того, що залишилось від офісу підприємства.

Нас зустріли лише порожні кімнати, на підлозі – гора з архівів: за 50 років роботи РСУ-9 (колишнього Міськремонтбуду) і за 13 років роботи ВАТ «Рембудтресту». Кадрові документи, відомчі бланки та документи внутрішнього користування валяються на підлозі, більше нікому не потрібні.
Як і люди, які працювали тут.

Віталій Непомнящий

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: