Юлія Тимошенко – Повстання?

22 жовтня 2010 о 12:56 - 2205

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


У вівторок, 19 жовтня, з робочим візитом Дніпропетровщину відвідала лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. 

В одному з дніпропетровських кінотеатрів відбулася зустріч з підприємцями Дніпропетровська та прес-конференція для обласних ЗМІ, на яких був присутній кореспондент газети «Ліца».

Розмову з підприємцями лідер опозиції почала з розповіді про зустріч, з якої щойно повернулася.

«Я заїхала до молодих підприємців, які намагалися займатися зеленим туризмом. Зробили хату в селі, відновили український історичний дизайн і запрошували туди туристів. Закінчилося це тим, що сьогодні цю хату заколочено, а весь цей маленький бізнес зруйновано… І я тут готова виступати як інформаційний носій, щоб люди побачили, почули і звернули на такі випадки увагу, – сказала Юлія Тимошенко. – Я не знаю, як ще можна достукатися до кабінетів, до свідомості чиновників. Родина, яка на підйомі своїх бізнес-очікувань взяла двох прийомних дітей на виховання, знаходиться в такому стані, що не може заплатити навіть за комунальні послуги. Це лише одна проста родина, і я думаю, що таких родин у нас в державі мільйон».

Чи то місцевому бізнесу не часто доводиться чути екс-прем'єр міністра, чи то Юлія Тимошенко справді блискуче вміє тримати увагу залу, але заповнений підприємцями зал слухав надзвичайно уважно.

«Всі ці проблеми, які зараз є в економіці, в соціальній сфері, вирішили покривати махровою ідеологічною пропагандою, яка нічого спільного з нашим сьогоденням не має», – підкреслила лідер «Батьківщини».

На думку Юлії Тимошенко, такою гуманітарною політикою (ще вона згадала мовне питання) влада розколює суспільство, налаштовує людей один проти одного.

«А країна повинна мати свою власну чесну історію – історію перемог, а не поразок… і якщо в серці не буде нічого рідного, українського, нас буде дуже легко розчинити в цьому просторі».

Закінчивши говорити про ситуацію в гуманітарній сфері, згадавши боротьбу з кризою в 2009 році, Юлія Тимошенко перейшла до питання податкового кодексу: «Сьогодні ми можемо робити декілька речей, перше – це в парламенті не давати приймати закони, які не сумісні з вашим баченням. Ми не даємо їм провести цей податковий кодекс. Всі підприємці підтримують нас в цьому. На акції протесту в Запоріжжі вийшло 3 тис. людей, у Львові теж протестувало 3 тисячі підприємців.

Що було в проекті цього кодексу? Страшні речі. Можна було просто без санкцій, без будь-яких взагалі підстав для цього вриватися в приміщення, де живе (!!!), а не працює підприємець. І він мусить пояснювати, на які кошти він купив телевізор, холодильник…

Податківцям на місці хотіли дозволити порушувати кримінальні справи і прямо на місці нараховувати податки!»

Чомусь уявив себе в 37 році. Коли «тройка» могла винести будь-який вирок.

Очевидно Юлія Тимошенко мала план розмови, але все ж очікувала реакції залу – підприємців.

«Давайте поборемось, давайте єднати команду», – закінчувала промову Юлія Тимошенко.

Вперше, після Помаранчевої революції довелося бачити, як заклики до боротьби викликали шквал аплодисментів у дніпропетровських підприємців.

Справді, підприємців треба дуже сильно допекти, щоб вони піднялися на боротьбу, інстинкт втратити бізнес дуже сильний. Але багато кому з них скоро просто і так не буде чого втрачати.

«Ми півсвіту підняли, ПАРЕ прийняла резолюцію, там тільки матом не сваряться, ще не час. Але вони не читають. Вони і не читателі і не писателі… провели прес-конференцію, говорять, резолюція шикарна. Вони нікого не хочуть чути. Тож критикувати їх немає сенсу…»

«Юлія Володимирівна, просто скажіть, з безчинством «хазаровщини» як боротися?» – запитали підприємці.

«Я кожен день зранку збираю команду і ми вирішуємо, як зупиняти закони, які несумісні з нормальним життям людини – підприємця, пенсіонера, учителя. Я хочу почути від Вас поради, як це все можна зупинити?» – звернулася до залу Юлія Тимошенко.

«Треба об'єднуватися, протистояти їм», – почувся голос з залу (який теж був підтриманий бурхливими оплесками).

 

 

«Якщо Податковий кодекс у Верховній Раді буде прийнятий (а все йде до цього), треба повставати. Але не спонтанно це робити, давайте визначимо день, де можна зібратися в центрах кожного з міст, можна буде зібратися і в Києві».

 

Справді, тут важко не погодитися, бо і у Франції, і в Німеччині люди піднімаються і борються за свої права.

Треба боротися, хочемо ми цього чи ні, але саме від політики залежить наше життя.

Більшість підприємців просили у Юлії Тимошенко допомоги. Як приклад: підприємець написав, що дожився до того, що колекторська фірма хоче відібрати в нього житло, бо він заборгував по кредитах, а велика кількість присутніх визнали, що знову змушені видавати зарплати в конвертах, чого не було з кінця 90-х. Довели. А ціни на продукти харчування виросли настільки, що вже «кусають» навіть підприємців.

До речі, за останні місяці роботи влади Януковича-Азарова 1.300 дніпропетровських бізнесменів відмовилися займатися бізнесом! «Покращення вашого життя вже сьогодні»?

Не оминула Юлія Тимошенко і тему зрад.

«Зараз повний Інтернет інформації про те, що списки продаються. Тільки прейскуранти поки ще не друкуються. 

Не хотілося б, щоб так виглядала політика», – сказала Юлія Тимошенко, визнавши, що і в її політичній силі не обійшлося без «перехідьків».

А прес-конференція вилилась в те, що більшість журналістів говорили Юлії Тимошенко про тиск влади на ЗМІ, про згаданий продаж прохідних місць у списках молодих політичних сил та порушення в ході виборчого процесу.

«Є два варіанти поведінки. Перший – це бойкотувати вибори, але це закінчиться прогнозовано. Протоколи просто будуть підписані, а бюлетені вкинуть замість нас. Я пропоную другий шлях, незважаючи на те, що сьогодні підготована машина для фальсифікацій, потрібно спробувати її зламати. Зламати їх можна масовим приходом людей, які проголосують не за партії влади», – сказала Юлія Тимошенко. До таких партій вона віднесла і Сергія Тігіпка, який на думку екс-прем'єра є гвинтиком, монетарною акцією в уряді Азарова, а значить – слабаком…

Дивно, але в цей день всі стріли журналістів спрямовувались в бік чинної влади.

А найнезручніше запитання стосувалося кандидата в мери від «Батьківщини» Галини Булавки.

«Я знаю, всі згадують Сєвєродонецьк, і все, що з цим пов'язане. Але, крім того, я знаю, що кожна людина має право переглянути свої погляди. І коли багато років тому я приймала Галину Булавку в нашу партію не тому, що вона була в Сєвєродонецьку, а тому, що відразу після того, як повернулася звідти, вона не побоялася зачитати діаметрально іншу заяву, де вона вважає помилковими свої слова про роз'єднання України. Я вважаю, що кожна людина має право мати другий шанс», – резюмувала Юлія Тимошенко.

Наше видання теж поставило Юлії Тимошенко декілька запитань, зокрема ми запитали про судову реформу, а саме: яким чином можна унезалежнити суддів від влади, а також про необхідність закону, який давав би можливість виборцям відкликати депутатів, які зрадили їх.

«Що стосується судової системи, то треба обрати будь-який варіант призначення суддів, але щоб жодна гілка влади – законодавча, виконавча – до цього були не причетні.

Це можуть бути і вибори суддів на низовому рівні, висування жорстких кваліфікаційних вимог, і може бути навіть жеребкування. Це – нормальна світова практика. Але абсолютно точно – голови судів не можуть призначатися будь-якою гілкою влади.

І найголовніше, як би суддю не обрали або не призначили, якщо у нього немає відповідальності за те, що він прийняв завідомо неправомірне рішення внаслідок або кон'юнктури, або незнання, або корупції, і якщо ця відповідальність настає, коли захочеться іншій гілці владі, то тоді судова система, в принципі, не може ефективно функціонувати.

Наша команда пропонує спеціальну модель дисциплінарно-кваліфікаційних комісій, які будуть не призначатися будь-якою гілкою влади, а так, як суди присяжних. Обиратися з того кола людей, які мають юридичну освіту. І тут ротація має відбуватися хоча б кожні два-три місяці».  

Схоже, запропонована Юлією Тимошенко судова реформа може бути доволі ефективною.

Але сьогодні виглядає так, що про судову реформу, як і про порядок відкликання депутатів-зрадників ми поговоримо після Революції.

Чому революції?… Просто дуже багато людей на адресу цієї влади в Дніпропетровську говорять просто: «Достали!»

Ветерани червоної армії признаються, що влада лише показухою може займатися, а допомогти самотній людині, наприклад з ремонтом квартири, – зась, «пора гнати їх в шию».

На Покрову зустрічався з одним з ветеранів ОУН, от і він говорить, що десь на наступну осінь народ буде готовий скинути цю владу.

Так що, буде нова революція? От навіть у нас в офісі, як ще вчора здавалося, зовсім аполітичні колеги говорять: «А я хоч завтра на барикади!» Правда, Лєн?

Віталій Непомнящий

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: