Куди котяться дніпропетровські швидкі?

24 вересня 2010 о 08:12 - 2332

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


Місяць тому (№63 від 04.08.2010) нами була надрукована стаття про роботу дніпропетровських «швидких», де ми писали про мізерні зарплати рядових лікарів, дефіцит карет швидкої допомоги, роботу та життя лікарів в екстремальних умовах (багато лікарів живе в гуртожитках, де навіть елементарно необхідного немає – навіть газу !!!) та про хабарництво в системі медичних послуг.

Сьогодні ми маємо багато нових подробиць для продовження теми, інформації, яку лікарі «швидких» самі запропонували розповісти кореспонденту газети «Ліца».

Ви знаєте, щоб випускнику медичного вузу стати лікарем швидкої допомоги, необхідно заплатити близько 2 тисяч доларів, – говорить лікар Клінічного об'єднання швидкої медичної допомоги Дніпропетровська (КОШМД) Валерій Сорока (прізвище змінено).

За словами лікаря, за певною схемою «зелені гроші» йдуть начальнику міського департаменту охорони здоров'я Олександру Рудяку. «Таким чином, неплатоздатним молодим лікарям дорогу в КОШМД закрито…»

І це все на фоні гострого дефіциту медичних кадрів. Так, в клінічному об'єднанні швидкої допомоги близько 25% співробітників – пенсіонери.

Лікарі стверджують: адміністрації лікарні швидкої дефіцит кадрів та часті хвороби працюючих пенсіонерів «на руку».

«Перекладаючи подвійне навантаження на плечі працюючих лікарів, адміністрація економить величезні кошти. Так, цього року адміністрацією було проведено економію коштів на суму більше як 1 млн гривень», – розповідає Валерій Сорока.

Головний лікар КОШМД Станіслав Тилік говорить, що вперше про це чує.

«Ніякої економії немає. Просто зарплати у всіх різні. Існують тарифні ставки – їх 27 категорій, і заробітна плата санітарки відрізняється від заробітної плати головного лікаря. Є тарифні сітки і там чітко зазначено, хто скільки має отримувати».

«Мене постійно перевіряють КРУ, СБУ, прокуратура. Якби в лікарні були порушення, я б давно вже не був головним лікарем», – вважає Станіслав Тилік…

Частина лікарів швидкої допомоги, з якими нам вдалося поспілкуватися, говорять, що слова їх колег про гроші за розподілення і про економію коштів адміністрацією не відповідають дійсності. 

Але низка працівників клінічного об'єднання швидкої допомоги переконують, що адміністрація лікарні та особисто начальник міського департаменту охорони здоров'я Олександр Рудяк зацікавлені в повному розвалі швидкої медичної допомоги в місті! Вони просто мають фінансові інтереси від роботи комерційних «швидких», – стверджують лікарі.

Олександр Рудяк, в свою чергу, категорично заперечив висунуті звинувачення.
Він говорить, що міський департамент охорони здоров'я готовий розмістити оголошення в нашій газеті: пункту швидкої допомоги потрібні лікарі…

«На сьогоднішній день у нас 30 вакансій лікарів швидкої допомоги, 7 вакансій лікарів педіатрів, 38 медичних сестер і 22 вакансії фельдшерів. І ми кожен рік подаємо заявки, а лікарі все рівно не потрапляють до нас. Лікарів не вистачає! Це тільки некомпетентна людина могла придумати, що ми беремо гроші за працевлаштування. У цілому по місту близько 20% дільничних лікарів-педіатрів не вистачає. Приходьте і працюйте», – говорить Олександр Рудяк.

«А ви знаєте, як іде державне розподілення? Через академію! Та за допомогою міністерства охорони здоров'я… Медичні академії – це єдині вузи, де відбуваються державні розподілення. Є держзамовлення. Наприклад, в рік академія випускає триста лікарів, і їх розподіляють по різних містах України. Коли абітурієнт вступає в медичну академію чи інститут, то це з самого початку оговорюється.

На розподілення приїжджає представник міністерства охорони здоров'я і вирішує: Сидоров поїде на Волинь, Петров поїде в Чернівці, в Дніпропетровську залишаться студенти Іванов та Ковальов – крапка!»

Як розповіли нам спеціалісти департаменту охорони здоров'я, в багатьох областях країни гострий дефіцит кадрів, і особливо це можна сказати про села.

У деяких областях 60-80% сіл живуть без фельдшерів! А вузів, де можна отримати медичну освіту, не так і багато…

Моя бабуся живе в одному із сіл Солонянського району Дніпропетровської області.

Так от: в селі фельдшер є, але живе вона в сусідньому селі, яке розташоване на відстані в 6 км.

Не один раз спостерігав картину, як Ніна Сергіївна (фельдшер) зранку на велосипеді їде на роботу. Але це влітку.

«Взимку доводиться пішки йти, провалюючись по коліна в сніг», – обурюється фельдшер.

Звісно, районній владі не до проблем якогось там сільського фельдшера…
Тож природно, що лікарі їдуть працювати в села хіба що під примусом.

У районних центрах не вистачає машин швидкої допомоги.

 

Олександр Рудяк розповів, що починаючи з 2001 року міський департамент закуповує автомобілі.

«Ми закуповуємо «Газелі», «уазіки», легкові автомобілі, які призначені для обслуговування поліклінічної ланки. І за останні роки ми змінили майже весь парк автомобілів. Було куплено 86 автомобілів на суму 5 млн 583 тис. гривень. І всі ці машини сертифіковані, і продаються під назвою: швидка медична допомога!

Всього на станціях швидкої допомоги працює 83 автомобіля і три машини знаходяться в резерві.

Олександр Рудяк переконаний, що машин швидкої допомоги, які знаходяться у власності держави, достатньо для нормальної роботи, і що приватні швидкі з державними не конкурують…

Варто відзначити, з таким фінансуванням з боку держави як у 2010 році ситуація могла бути значно гіршою.

 

До речі

У наших північних сусідів – росіян – федеральний фонд обов'язкового медичного страхування було створено ще 24 лютого 1993 року. Перехід від безкоштовної медицини до страхової здійснюється поступово, тому наразі лікарі не можуть відмовити пацієнту у наданні медичної допомоги лише через відсутність у нього страхового полісу. Проте, вже з 2014 таке право у них з'явиться, у тому числі й у «швидкої допомоги»: саме цього року система охорони здоров'я РФ перейде на повне фінансування за рахунок ОМС.

 

 

У цьому році урядом М. Азарова на закупівлі медичного обладнання виділено (для «швидких» Дніпропетровська) близько 5 млн гривень. Для прикладу, навіть у важкий, кризовий 2009 рік уряд «непрофесіоналів» на ці самі цілі виділів близько 8,5 млн гривень!

Дійсно, добре, що вдалося відремонтувати кардіологічну реанімацію лікарні швидкої допомоги та провести ремонт операційного блоку…

Ще лікарі нарікають на якість та укомплектованість самих машин «швидкої допомоги».

Олена Михайленко, лікар КОШМД, розповідала, що «Газелі» дуже тісні, в них неможливо навіть розвернутися. Під час однієї поїздки вона транспортувала дуже повного пацієнта, і лікар ледь помістилася в машині, так і їхали…

А липнева спека оголила ще одну проблему – маленький люк на стелі машини – єдина вентиляція салону…Лікарі говорять, що навіть у ДАІ було розпорядження попереджати водіїв машин без кондиціонерів про небезпеку поїздок в спекотні дні.

А як перевести в таку спеку хворого, та ще й по наших міських заторах?

До речі, затори, за словами спеціалістів департаменту охорони здоров'я, найбільше впливають на час прибуття машин швидкої допомоги на виклик. Олександр Рудяк говорить, що департаментом навіть спеціальний експеримент проведено: «перевіряли, скільки часу потрібно машині, щоб прибути на виклик в той чи інший ра­йон міста…
Найдовше машину «швидкої» довелося чекати 40 хвилин…»

Заробітну плату медичним працівникам необхідно терміново підвищувати! Про це говорять всі, починаючи від рядового санітара і закінчуючи начальником міського департаменту охорони здоров'я.

За даними того-таки Олександра Рудяка, лікар «швидкої» сьогодні отримує (вдумайтеся) трохи більше 1 тис. гривень, а зарплата санітара не перевищує
700-800 (!!!) гривень…

А тепер уявіть собі ситуацію: одружений санітар приходить додому і приносить чесно зароблені 700 гривень. Якими очима дивиться на нього дружина? Навіть страшно подумати – чим вони харчуються? Мабуть, пустопорожніми обіцянками…

Тому навіть не варто дивуватися, коли чуємо про корупцію, «одягнену
в білі халати»!

 

На фоні проблем державної швидкої допомоги, серед багатих міщан все популярнішими стають приватні «швидкі».

За словами керівника однієї з Всеукраїнських мереж швидкої невідкладної допомоги Яни Зеленської, основне завдання її компанії – цілодобове надання невідкладної кваліфікованої медичної допомоги, а також транспортування хворих по Україні і за кордон.

Так, за останні чотири роки цією компанією транспортовано хворих в Росію, Білорусь, Туреччину, Італію, Німеччину та Австрію.

Під час транспортування хворих на значні відстані бригади формуються з лікарів швидкої допомоги, реаніматологів та водіїв.

В автопарку компанії – сучасні спеціалізовані автомобілі: «Форд», «Фіат», «Шевроле», «Мерседес-Benz» і «Газель». Машини укомплектовані дихальною і наркозною апаратурою, дефібрілляторами, іммобілізаційними засобами (вакуумні шини і матрац), комір Шанца. А також апаратами ЕКГ, кардіостимуляторами, інфузоматами, глюкометрами…

За словами Олександра Рудяка, вартість такої машини близько 100 тисяч доларів. І місту це не по кишені. Держава теж, як бачимо, не поспішає допомагати…

Я тут подумав: в списку найбагатших людей Східної Європи є низка дніпропетровських олігархів. Чому б їм не допомогти місту? Вони ж з цієї землі годуються!

До слова, один з останніх придбань власника ФК «Дніпро» – форвард Олександр Гладкий, – за даними ЗМІ, коштував 7 млн доларів.

Висновок: цих грошей вистачило б на 70 суперукомплектованих карет швидкої допомоги, які б майже повністю задовольнили потреби міста (!!!)

 

Але навіть у олігархів може не вистачити грошей на реформу медицини в масштабах країни.

Постійно конфліктуючі між собою (особливо на верхніх щаблях), лікарі ще не зовсім забули принцип Гіпократа – «non nocere», що значить  –  не нашкодь!!!

Лікарі знають: до питання реформ треба підійти системно. Три останні президенти заявляли, що європейська інтеграція – зовнішньополітична стратегія України.

Наші сьогоднішні співрозмовники говорять про Польщу, країну члена ЄС і нашого європейського сусіда та їх успішний досвід проведення реформ.

Лейтмотив  висловлювань лікарів: страхова медицина – це добре.

З цього можна почати.

У Польщі сума медичного страхового полісу визначається наступним чином: власник ферми щоквартально сплачує
по 258 злотих (66 євро) за себе, членів родини та найманців, що працюють у його господарстві. Решту за фермера доплачує держава. Інші громадяни відраховують до фонду медичного страхування 9% від заробітної плати.

Для довідки: середньостатистична зар­плата в Польщі становить 800-900 євро.

Звісно, сума медичної страховки для пересічних поляків чимала,  на неї йде значна частина сімейного бюджету поляків.

Однак краще бути застрахованим і лікуватися безкоштовно, аніж потім сплачувати значно більші суми…

За словами наших громадян, які живуть (або гостювали) в Польщі, рівень медичного обслуговування в цій країні дуже ­високий.

Це стосується навіть районних лікарень… І нам є на кого рівнятися.

До речі, в Тернополі лікарі «швидких» збираються створити програму на місцевому телебаченні, де б говорилося про проблеми медицини, – це теж європейський досвід…

Наступне.

Як стверджують поляки, високі стандарти у медицині стали можливими завдяки багатьом чинникам. Перший – це достатнє фінансування медичної галузі та встановлення прозорої системи надходження коштів до лікувальних закладів… Плюс згадане медичне страхування.

Зрозуміло, в Україні цього всього можна досягти лише за умови високої самоорганізації громадян, а також високої соціальної і політичної активності. Іншими словами, готовності людей постійно захищати свої права, контролювати і тиснути на владу за посередництвом громадських організацій, опозиційних партій та просто стихійних акцій протесту!

Згадайте цьогорічні масові акції протесту в Німеччині, Італії та Франції – люди виходили захищати свої конституційні ­права.

Це і є своєрідним індикатором – чи заслуговує народ на краще життя: сучасну медицину, високі заробітні плати та просто на життя у вільній країні.

Віталій Непомнящий

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: