Вiдкритий лист

24 вересня 2010 о 08:07 - 1144

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


Президенту України В. Ф. Януковичу

Губернатору Дніпропетровської області О. Ю. Вілкулу

Вельмишановний Вікторе Федоровичу!

Шановний Олександре Юрійовичу!

Створення національних природних парків та біосферних заповідників є єдино можливим, безальтернативним шляхом для збереження і підтримання унікальних осередків дикої природи, і цей факт давно визнаний цивілізованим cвітом. В останні роки в Україні також інтенсивно розвивається мережа національних природних парків, створюються нові природні заповідники й біосферні резервати, а також регіональні ландшафтні парки.

Однак Дніпропетровська область, яка є другою за площею в нашій державі, до цього часу не має жодного національного природного парку, хоча на теренах Дніпропетровщини розташований унікальний природний об'єкт, гідний найвищої уваги з боку держави – природний комплекс, відомий під назвою «Самарський бір». Не зважаючи на те, що територія його має надзвичайно високе біологічне різноманіття, багатство і неповторність ландшафтів та екосистем, до цього часу вона не має статусу діючого заповідного об'єкту.

З 1994 року Присамар'я зарезервовано Указом Президента України для подальшого заповідання, у 2002 та 2006 роках рішеннями обласної ради підтверджувався зарезервований статус території. Законом України про загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2001-2015 роки закріплено високий природоохоронний статус Присамар'я і передбачено створення на його території національного природного парку.

Науковці багатьох поколінь (вже понад 100 років) вимагають заповідання Присамар'я, однак до цього часу справу неможливо зрушити з мертвої точки. Не зважаючи на зарезервований статус території, тут продовжує функціонувати військовий полігон та Новомосковський військовий лісгосп. Підпорядкування Міністерству оборони України висувається опонентами створення парку як основний аргумент, який унеможливлює розгляд питання про заповідання Самарського бору. Проте, природоохоронний статус цієї території затверджено на найвищому державному рівні, і це рішення є обов'язковим для виконання будь-якими державними установами, в тому числі і Міністерством оборони. При цьому площа, зайнята полігоном, складає лише незначну частину лісового масиву, і створення національного парку ні в якій мірі не означає ліквідацію самого військового полігону. Він продовжуватиме функціонувати, а в склад національного парку входитимуть території військлісгоспу. Окрім того, присутність військових на території Самарського бору, при розумному підході, може стати позитивом для майбутнього парку, оскільки дасть можливість забезпечити територію додатковою охороною, що є вкрай складним завданням для національних парків.

Нині на державному рівні розглядаються перспективи передачі земель Міноборони цивільним відомствам. Наразі в Дніпропетровській області проводяться заходи щодо переведення Новомосков­ського військлісгоспу з Міноборони до Держкомлісу. У цьому зв'язку, звертаємося до Вас від імені природоохоронної громадськості регіону з тим, щоб прискорити й підтримати роботи по якнай­швидшому створенню у Присамар'ї національного природного парку, зокрема розробки й погодження проекту меж національного парку, і принципового вирішення питання щодо погодження проекту із землекористувачами (перш за все – Міноборони).

В разі зміни відомчої приналежності Новомосковського військлісгоспу найбільш доцільно з точки зору державних підходів реорганізувати його безпосередньо в національний природний парк з відповідною реструктуризацією і оптимізацією. Якнайшвидше вирішення цього питання дасть можливість при мінімальних затратах створити інфраструктуру національного парку і в той же час забезпечити фінансування і збереження штатів нинішнього військлісгоспу.

Резонансні події після літніх пожеж 2010 року в Самарському борі, коли вигоріло декілька сотень гектарів лісу, підтверджують те, що територія потребує більш пильної уваги з боку суспільства, адже декілька таких пожеж можуть повністю винищити старовікові бори Присамар'я – одне з найцінніших його природних багатств. Постійна схвильованість й стурбованість наукової й природоохоронної громадськості регіону багаторазово висловлювалася в офіційних листах, публікаціях, зверненнях у ЗМІ тощо, але на жаль, до цього часу не мала очікуваних результатів. Сподіваємось, що на цей раз наші голоси будуть почуті й нарешті здійсниться мрія багатьох тисяч мешканців Дніпропетровщини, щодо заповідання найдорожчої перлини Степового Придніпров'я – Самарського бору. Ми чекаємо на розуміння гостроти проблеми й конструктивні дії з боку центральних органів влади щодо якнайшвидшого створення у Присамар'ї національного природного парку.

Ю. І. Грицан, Дніпропетровський обл.осередок Всеукраїнської Екологічної Ліги

І. П. Сіренко, Національний Екологічний Центр України

П. Т. Чегорка, Еколого-туристичне об'єднання «Орлан»

Д. С. Занько, Дніпропетровська Дружина Охорони Природи «Фенікс»

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: