Андрій Бондар «Примітивні форми власності» Поезія. Львів, «Піраміда», 2004

27 лютого 2009 о 10:03 - 3205

Знайомтесь, Андрій Бондар (не плутати з Віктором Бондарем!) — чоловік Софії Андрухович, котра дочка Юрія Андруховича, котрий є відомим українським письменником. Андрій Бондар — поет, перекладач, футбольний фанат, журналіст і публіцист, а також колумніст (не плутати з комуністом!). Андрій Бондар — просто цікава високоерудована людина (не плутати з ботаном!). Творчість Бондаря ні з ким не переплутаєш, бо він має свій, незвичайний стиль. Якщо прибрати порожні рядки та зайве табулювання, його «Примітивні форми власності» цілком могли би стати збіркою коротких есеїв. Проте автор наполегливо називає це поезією: «Я й далі писатиму свої безнадійні вірші, які все частіше називають оповіданнями». Тож підемо на зустріч. Хай будуть вірші. Врешті від цього зміст збірки не змінюється.

«Примітивні форми власності» — це ви­клик літературі та літераторам. Автор відверто стібеться, але при цьому його надзвичайна інтелектуальність так і вилазить з усіх щілин. На відміну від Жадана, у Бондаря не знайдеш наркоманів, зате є вчителі хімії, англійські футболісти, інопланетяни, слов'янські боги, білоруські скульптори, німецькі порнофільми та Роббі Вільямс. І всі ці дивні персонажі досить гармонійно уживаються в одній книзі, на сусідніх сторінках, наче завжди там були. Знайшлося місце і для Сталіна. Не втримаюсь, щоб не процитувати:

«Сьогодні я прочитав на стіні сірого варшавського будинку

про те, що СТАЛІН МАВ РАЦІЮ <…>

мені б хотілося знати

чи справді любить Сталіна той хто писав

чи він просто вимахується сьогодні визнаючи рацію Сталіна

а завтра напише що рацію мав наприклад

Миколай Копернік
чи Сигізмунд ІІІ Ваза…»

Ну і так далі…

Здавалося б, звичайний потік свідомості, але якщо у автора справді така допитлива та гумористична свідомість — можна тільки позаздрити. Тільки Бондарю могло прийти в голову порівняти китайців з котиками-муркотиками, провідника у потязі з президентом, а себе самого — з дружиною білоруського скульптора. Тільки герої книжок Бондаря можуть тягнути труну з мерцем на цвинтар у тролейбусі чи колекціонувати сіль.

«Примітивні форми власності» — типовий зразок постмодерністського твору. Поезія без жодних рим та розмірів, яку навіть верлібром не назвеш, відсутність розділових знаків, написання одного з віршів латинкою, несподівані розташування абзаців — усе це видає в авторі експериментатора, який не визнає жодних правил та гальм. І, що важливо, не претендує на зірковість — Бондар просто робить те, що йому подобається, і це яскраво відчувається в кожному вірші.

Отже писати більше про цю збірку вважаю справою безглуздою. Аніж витрачати час на читання рецензії, раджу присвятити його самій книжці. Задоволення, посмішку та широко розплюснуті очі гарантую.

Кому читати: Неконсервативним людям з наявним почуттям гумору.

Цитата:

«я житиму довго ой як довго я житиму

я не купуватиму газет не бігатиму вранці
не читатиму Кундеру

не ходитиму містом з дозиметром
не піду на медобстеження

я не подам декларації не вийду з партії

не вступлю в партію не здам аналізи
не вб'ю не вкраду

я не покину вітчизну я залізу глибоко-глибоко

в маленьку свою вітчизну

і засну»

 

Відгуки читачів:

«Pro poeziju Andriya Bondarya hochet`sya pysaty latynkoju. Kr(а)shch(е) b(е)z g(о)l(о)sn(y)h. Завдяки своїм «Примітивним формам власності» він став культовим пое­том «з лептопом на яйцях», хоча міг би стати будь-яким персонажем цієї книги. Вони всі — як він. Чи він — як вони. Сама книга — як буквар, читаючи її, дізнаєшся щось неймовірне про звичайні речі, а вірші — чудова фізична вправа для мовленнєвого апарату.

Мені подобається ця книга. Мені подобається Андрій Бондар».

Дарина Важинська

 

Шановні читачі, давайте вести рубрику разом! В найближчих номерах ми будемо розглядати: Таня Малярчук «Говорити», Олександр Ірванець «Любіть!». Якщо ви вже читали якусь із цих книжок, надсилайте свої короткі (до 1000 знаків) відгуки на e-mail: passionata@ukr.net , або на поштову адресу редакції. Найцікавіші рецензії будуть опубліковані.

Тетяна Гонченко

Поділитися: