Основними причинами недостатнього рівня забезпечення безпеки пішоходів в Україні, порівняно з відповідним рівнем країн Європейського Союзу, є:
- відсутність цілеспрямованої державної політики, спрямованої на захист пішоходів і популяризацію пішохідного руху та окремого органу, який би координував реалізацію цієї політики як на державному, так і на місцевому рівнях;
- недостатність заходів, спрямованих на зниження рівня аварійності на дорогах, та відсутність системних підходів до проведення аналізу ефективності фінансування таких заходів;
- недосконалість механізмів збору і обробки статистичної інформації щодо ДТП за участю пішоходів і аналізу всіх умов, які сприяють виникненню таких аварій;
- неефективність місцевих програм з підвищення безпеки дорожнього руху, неврахування в них потреб та інтересів пішоходів різних вікових категорій;
- низький рівень дорожньої дисципліни учасників дорожнього руху, зокрема, пішоходів, та недосконала практика щодо притягнення їх до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху;
«Чи переходите Ви вулицю на заборонений сигнал світлофора?»
(опитано 479 респондентів)
- недостатній рівень профілактичної та інформаційно-просвітницької роботи з пішоходами, зокрема через засоби соціальної реклами;
- недостатня ефективність системи організаційно-планувальних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на вдосконалення організації руху транспорту та пішоходів, створення безпечних і комфортних умов руху, зокрема на пішохідних переходах;
- перевищення безпечної швидкості руху транспортних засобів у населених пунктах, неефективність механізмів управління швидкісними режимами;
- низький рівень використання автоматизованих засобів контролю та регулювання дорожнього руху, зокрема перед пішохідними переходами та у житлових зонах;
- недосконалість нормативно-правової бази щодо створення і функціонування пішохідних зон та зон з обмеженим рухом транспорту;
- відсутність наукових досліджень, спрямованих на вивчення потреб пішоходів та особливостей їхньої поведінки в дорожніх умовах;
- недосконалість системи оповіщення про дорожньо-транспортні пригоди та надання першої медичної допомоги потерпілим пішоходам;
- недосконалість механізмів надання реабілітаційної та медико-психологічної допомоги пішоходам, які потрапили в ДТП;
- відсутність дієвих механізмів страхування життя та здоров’я пішоходів.
Крім того, значне збільшення кількості автомобілів протягом останнього десятиріччя, зокрема у великих містах, призвело до погіршення екологічної ситуації, яке проявляється у збільшенні викидів шкідливих газів, шумового і вібраційного навантаження, що теж негативно впливає на безпеку і здоров’я пішоходів.
Розв’язання цих проблем потребує застосування програмноцільового підходу із здійсненням комплексу заходів, спрямованих на підвищення загального рівня безпеки дорожнього руху та безпеки вразливих користувачів доріг: пішоходів, дітей, людей похилого віку, інвалідів.
З посібника «Стандарти Європейського Союзу щодо захисту пішоходів та практичні аспекти їх застосування в Україні», виданого українською Громадською організацією «Товариство учасників руху», 2013 р.
