КУХОННА ЦЕНЗУРА

07 грудня 2007 о 15:32 - 995

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


У Дніпропетровському відділенні Спілки журналістів України відбулася прес-конференція авторів книги "Забутою Україною": доктора історичних наук, професора Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Юрія Мицика, журналіста Бориса Матющенка та кандидата геолого-мінералогічних наук, письменника Юрія Шковири – з приводу відмови видавничого ВАТ "Дніпрокнига" від видання їхньої книги. У прес-конференції взяв участь і літературний редактор книги Олесь Завгородній. Четвертий співавтор книги, заслужений журналіст України Микола Чабан був відсутній.

Автори книги, з року в рік подорожуючи Україною на автомобілі, відвідуючи пам'ятні, історичні та просто цікаві місця, вирішили узагальнити досвід цих подорожей і донести до читачів свої враження, спогади, інформацію про маловідомі чи підзабуті моменти історії, про історичні пам'ятки, видатних людей, про міста і села України. Книга вже була видана невеликим накладом і отримала схвальні відгуки. І між Головним управлінням освіти обласної держ­адміністрації та ВАТ "Дніпрокни­­га" була укладена угода про видання цієї книги для шкільних та інших бібліотек області та для її поширення серед читачів. Книга була доповнена новими матеріалами і, здавалося б, читачі і бібліотеки вже найближчим часом могли отримати цю книгу. Проте, не сталося. "Дніпрокнигою", однобічно, листом за підписом заступниці директора видавництва Олени Куценко угода про видання книги була розірвана. Причиною пані Куценко назвала заполітизованість книги, наявність у тексті інформації, яка, на її думку, не має наводитися, незгоду пані Куценко (і, вочевидь, не виключено, виконавчого директора "Дніпрокниги" пані Губанової) з трактуванням історичних подій (яке, за словами авторів, вони не вигадували, а взяли з офіційних видань), сумнівів у походженні інформації тощо.

Так, наприклад, Олена Куценко не згодна з тим, що у книзі наведена інформація про камеру тортур у Кам'янець-Подільському ("дітям про це взагалі не слід читати"), з історичним фактом заборони демонстрації на художніх виставках картини художника Ге "Розп'яття", з оцінками подій 16-го сторіччя, з наявністю у книзі інформації про знищення населення Батурина, багато з чим пані Куценко незгодна. Незгодна з тим, що у книзі згадуються КДБ і Компартія – "не чіпайте їх". Список правок і приміток у рукописі книги, зроблених "фахівцями" з "Дніпро­книги", займає кілька сторінок дрібним шрифтом і свідчить не про заполітизованість авторів, у чому пані Куценко звинувачує авторів книги, а, скоріше, про певного роду заполітизованість доморощених цензорів з "Дніпрокниги".

Авторам запропоновано або прибрати з книги інформацію, яка не подобається виконавцю замовлення, або ж "Дніпрокнига" відмовляється від друку твору і готова навіть сплатити неустойку.

Автори книги розцінили вчинок керівництва "Дніпрокниги" як прояв політичної цензури з боку виконавця замовлення за вже укладеною угодою, як безпрецедентне втручання у творчий процес і тиск на авторів, як свідчення безграмотності і неосвіченості людей, котрі присвоїли собі право судити про категорії, про які вони мають у кращому випадку поверхові знання. Вони заявили про категоричну незгоду вносити у текст книги запропоновані керівниками "Дніпрокниги" правки і робити рекомендовані ними вилучення з тексту та що вони шукатимуть іншого, незакомплексованого політично видавця, який не братиме на себе невластиві функції.

І дійсно, в цій ситуації є колектив авторів, замовник і виконавець. Замовником виступає державна установа – управління освіти. Виконавцем є приватна структура – ВАТ "Дніпрокнига". Відмова виконавця виконувати укладену угоду з причини емоційних оцінок є безпрецедентною.

Видавництво "Дніпрокнига" помітну частину своїх прибутків отримує з державного бюджету за рахунок друку замовлень державних установ, у тому числі управлін­ня освіти. Дивною виглядає відмова приватного підприємства від гарантованого прибутку. І якщо політичні емоції керівників підпри­ємства їм дорожчі ніж прибуток, вочевидь, акціонерам варто задуматись, чи відповідають своїм посадам люди, котрі дозволяють собі подібне на шкоду прибуткам акціонерного товариства і, відтак, акціонерів.

Геннадій Сахаров

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: