Смішне і сумне української книги

26 жовтня 2007 о 08:06 - 1634

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


12 жовтня в магазині "Книжковий світ" (Дніпропетровськ, вул. Леніна, 11) за підтримки ТОВ "Дніпрокнига" нарешті відбулась довгоочікувана творча зустріч з відомими письменниками сучасності – Братами Капрановими!

Три лекції в Національному Уні­верситеті, декілька виступів на телебаченні, безліч прихильників і хронічний брак часу! – Лише один день Брати Капранови в Дніпропетровську!

 До речі

Брати Капранови розповідають:

"Опинившись у Києві 1998 року, ми застали тут книжковий голодомор. Видавництва не видавали українських книжок, книгарні їх не продавали. І ми вирішили взятися до видавничого бізнесу, побачивши в ньому ринкову нішу. Перший наш книжковий проект – каталог книжок поштою "Книгоноша". 1998-го року ми зібрали з усіх видавництв усі книжки українською мовою, які були на складах, – незалежно від року видання. Таких книжок набралося 600, усі вони ввійшли до першого каталогу. Отже 1998-го року в Україні існувало лише 600 назв книжок українською мовою, це засвідчено документально.

2000-го року засновано видавництво "Зелений пес".

Сьогодні наше видавництво видає понад 60 назв українських книжок щороку і є одним з лідерів на ринку художньої літератури".

Мовне питання

В Миколаївській області є старовинне відьомське містечко Очаків. Тут почали свій свідомий шлях Дмитро і Віталій Капранови. У середній школі вони були звільнені від вивчення української мови та літератури за станом здоров'я, тому мали можливість вивчати її самостійно, вибірково, без пильного нагляду суворої вчительки. Говорять в рідному містечку здебільшого російською, але, на великий подив Капранових, згодом рідна російська мова виявилась своєрідним діалектом.

Вечір відкрив Віталій – Дмитро дещо запізнювався.

– Ми зрозуміли, що ми українці, коли потрапили у росій­ське оточення, – зізнається Віталій, – і тоді ми втямили, що писати такою російською – це мовний злочин. Щоб стати досконалим в російській літературі, треба бути росіянином.

Тож перша книга Братів Капранових, яка стала результатом десятирічної праці (1990-2000), була написана українською. Але  українською, якою говорять на Миколаївщині. Це мова вільна для сприйняття жителів російськомовних міст. Мабуть завдяки цьому "Кобзар-2000" вже 7 років розкуповують вдячні читачі. Книга складається з двох частин: hard -для чоловіків і soft – для жінок.

Міфологічна реальність Капранових

Коли прийшов Дмитро, розмова саме переходила потойбіч реального світу. "Письменник нічого не вигадує! У нього завжди є якась підстава. Життєва, подієва,  фольклорно-міфологічна – будь-яка, письменник просто синтезує світ і перетворює його в художній", – додав Дмитро.

Саме художня площина Братів Капранових населена міфологічними істотами, але сприймаються вони цілком реально. Це пояснюється тим, що у містечку письменників потойбіччя органічно переплітається з реальним життям. Очаківські відьми, що володіють магічним словом, зносини з покійним чоловіком, вагітність від домовика, – це все реалії рідного краю Капранових.

"Це не казки, – наголошують письменники, – ми звертаємось і до української, і до індіанської міфології – вони збігаються. Ми знаємо, що дійсно є така сила, яка виходить за межі наукового світосприйняття", – Капранови збирали правдиві історії, фольклор, а також користувались деякими описами І. Франка.

Щоб розважити гостей, митці зробили своєрідний відступ – зачитали новелу "Тополя" – сумна розповідь про відьомські витівки, про кохання і про смерть.

Всі жінки – відьми

Друга презентована книга "Приворотне зілля" містить з десяток рецептів дійсних приворотів, які можна знайти у "майже правдивих історіях". Брати Капранови самовіддані творчості – вони навіть ставили експеримент з потопленням на доказ того, що всі жінки відьми. Не всі залишились задоволені результатами цього експерименту, але спростувати їх не зміг ніхто. Зачитавши історію, яка іронізує з радянського устрою та висміює чоловічу похіть, письменники змусили присутніх реготати. 

Третя книга "Розмір має значення" вражає з першого погляду обкладинкою – оголена жінка у компанії самих авторів. Так, за словами Капранових, привертають увагу покупців, бо серед купи книжок у крамниці не можливо одразу заохотити до придбання книги змістом. А він є не менш привабливим, ніж обкладинка. Як кажуть самі автори, це "хулігансько-філософський роман на підтримку українських жінок". Були випадки, коли приходили читачки і щиро дякували за те, що ця книга підвищила їх самооцінку, а відповідно – змінила їх життя. Але деякий відсоток потенційних читачів лякає напис на обкладинці: "Протипоказано феміністкам".

Закон Братів Капранових

Останньою була презентована книга з прозаїчною назвою "Закон Братів Капранових", що представлена у  двох кольорах – білому і блакитному. "Для шанувальників Віктора Федоровича і для прихильників Юлії Володимирівни", –  жартують автори. Але ж і насправді – Капранови політично нейтральні. Перший розділ присвячений темі державної мови, а другий знову ж таки звертає увагу на наш політикум, де автори порівнюють наших державних діячів з асенізаторами, які не мають звички мити руки. Третій розділ повертає нас в часи Помаранчевої революції статтями на цю тему, датованими 2004-м. Також "Закон" містить іронічно-гумористичні монологи щодо критеріїв зарахування митців саме до української спадщини.

Трохи про сумне

Колись Братам Капрановим вдалось довести Єханурову, за часів його прем‘єрства, необхідність прийняття закону, що захищатиме права української книги на ринку. І він майже був підписаний… але, за іронією долі, в день підписання Єхануров полишив свою посаду. Письменники жартують – на українську книгу пороблено!

Журналісти звернули розмову у не менш проблемну площину.

– Як ви ставитесь до того, що в цьому році міська рада виділила більше 2-х мільйонів на розвиток російської мови?

– Позитивно. Російська мова дуже складна. Наші люди не знають її. Але вона повинна вивчатись як іноземна – як англійська чи німецька.

– Чому ви не пишете ро­сійською мовою? Ваші твори  могли б розраховувати на ще більшу популярність…

– Це буде реальна конкуренція нашим же книжкам, яку вони можуть не витримати.

*  *  *

Наприкінці розмови Брати Капранови закликали читати українську книгу, бо вона ледве тримається на ринку, порівняно з російською, яка процвітає завдяки попиту на неї на наших теренах. "Збережімо українську мову свого регіону від впливу західного діалекту!" – закликає письменницький дует. А для тих, хто не бажає вдаватись до мовознавчих подробиць – підтримаймо україн­ського виробника!

Вікторія Лобусова

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: